Союз білоруських патріотів

Союз білоруських патріотів (біл. Саюз беларускіх патрыётаў) — молодіжна організація, яка діяла на території Західної і Північної Білорусі в 1946–1947 роках.

Саюз беларускіх патрыётаў
Союз білоруських патріотів
Абревіатура СПБ
Тип суспільно-патріотичне
Засновано 1946
Розпущено лютий 1947
Правовий статус ліквідовано радянськими органами держбезпеки
Мета Захист прав населення і національне відродження Білорусі
Країна Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Розташування Західна і Північна Білорусь
Офіційні мови білоруська
Центральний орган Рада
Глава Василь Супрун

ІсторіяРедагувати

Союз білоруських патріотів виник на початку 1946 року в Глибокому і Поставах. Улiтку 1946 року з'явилася підпільна патріотична організація в Слонімі, що мала конспіративну назву «Чайка». Її заснували молоді вчителі. Протягом року подібні громади створювалися в Барановичах, Бресті, Новогрудку, Жировичах. Улiтку 1946 року громади з Барановичів, Слоніма і Новогрудка об'єдналися в Центр Білоруського визвольного руху під керівництвом Василя Супруна. Влітку 1947 року з'явилися обласні структури управління, які очолили Олександр Борейко (Барановицька область), Микола Макаревич (Берестейська область), Сергій Яновський (Молодечненська область) і Микола Ляскавець (Пінська область). У цей же час прийняли й остаточну назву руху — «Союз білоруських патріотів». Узимку 1947 року організацію ліквідували радянські органи держбезпеки. Відбулися два військові трибунали в Барановичах і Мінську. Членів ЗБП звинуватили в антирадянській діяльності та покарали розстрілами, таборами і тюремними ув'язненнями.

ДіяльністьРедагувати

Головні цілі, які ставили перед собою активісти ЗБП: поліпшення добробуту населення, захист національних і громадянських прав, порятунок білоруської мови в умовах інтенсивної русификаціі. Кінцева мета об'єднання — побудова незалежної народної литвинської білоруської держави. Діяльність СБП не могла не помітити радянська влада, тому взимку 1947 року СБП був розгромлений за участю провокаторів.

Члени організаціїРедагувати

  • Василь Супрун
  • Агейка
  • Ніна Асіненко
  • Микола Асіненко
  • Альберт Ботяновский
  • Алесь Борейко
  • Лев Белевич
  • Марія Белевич
  • Микола Конон
  • Валентин Лагуньонок
  • Микола Ляскавець
  • Микола Макаревич
  • Євген Сидорович
  • Олеся Умпірович
  • Олеся Фурс
  • Антон Фурс
  • Сергій Яновський
  • та інші

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • 100 пытанняў і адказаў з гісторыі Беларусі / Уклад. І. Саверчанка, Зм. Занько. ― Мн.: рэдакцыя газеты «Звязда», 1993. ― с. 70 (біл.)