Соціологія Інтернету охоплює застосування соціологічних теорій та методів в Інтернеті, як джерела інформації та комунікації. Соціологи занепокоєні соціальними наслідками технологічного прогресу, новими соціальними мережами, віртуальними спільнотами і способами взаємодії та впливу один на одного, які появились, а також питаннями, що пов'язані з кібер-злочинністю.

Інтернет — новітній прорив в інформаційній сфері- є об'єктом зацікавлення для соціологів у аспектах, таких як: сфера дослідження, наприклад, за допомогою онлайн-опитувань, на противагу паперовим анкетам, а також, як дискусійний майданчик та, власне, тема дослідження. Соціологія Інтернету в буквальному розумінні, стосується аналізу інтернет-спільнот (наприклад, груп новин), віртуальних спільнот та світів, змін, що виникли у результаті використання нових засобів масової інформації, таких як Інтернет, а також соціальних змін в цілому під час переходу від індустріального до інформаційного суспільства. Інтернет-спільноти можна досліджувати статистично, за допомогою аналізу мережі, і в той же час якісно пояснювати, наприклад, використовуючи віртуальну етнографію. Соціальні зміни можна вивчати за допомогою статистичної демографії або через тлумачення змін у сфері повідомлень та символів в інтернет-дослідженнях засобів масової інформації.

Поява дисципліни

ред.

Інтернет є відносно новим явищем. Як писав Роберт Дарнтон, це революційна зміна, що «відбулась вчора, чи позавчора, в залежності від того, як Ви вимірюєте її.»[1] Інтернет удосконалився з ARPANETy, що появився у 1969 року; сам термін «Інтернет» було запропоновано в 1974 році. Всесвітня павутина, якою ми знаємо її сьогодні, сформувалась у середині 1990-х років, коли появився графічний інтерфейс і послуги, такі як електронна пошта, стали популярними і доступними людям, непов'язаним із наукою, військовою справою чи комерційною діяльністю.[1][2] Internet Explorer вперше появився в 1995 році; Netscape випустили через рік. Корпорацію Google було засновано в 1998 році[1][2] Вікіпедію створили в 2001 році. Facebook, MySpace, YouTube з'явились на ринку в середині 2000-х. Кількість інформації, доступна в мережі та кількість користувачів Інтернету в усьому світі продовжує стрімко зростати.[2] Термін «цифрова соціологія» сьогодні стає все більш і більш популярним для позначення нових напрямків у соціологічних дослідженнях сфері цифрових технологій, що появились з виникненням Web 2.0.

Основні напрямки досліджень

ред.

За словами Ді Маджо (2001),[2] дослідження, як правило, зосереджені на використанні Інтернету в п'яти сферах:

  1. нерівність (питання цифрового розколу)
  2. співтовариств і соціального капіталу (питання зміщення часу)
  3. участі в політичному житті (питання суспільної сфери, дорадчої демократії та громадянського суспільства)
  4. організацій та інших економічних інститутів
  5. участі у культурному житті та культурному розмаїтті

Раніше передбачали, що Інтернет змінить все (або ж нічого); однак, з плином часу, виник консенсус і, принаймні, на нинішньому етапі розвитку, Інтернет доповнює, а не витісняє інші засоби масової інформації.[2] Це спонукає до переосмислення ідеї «конвергенції старих і нових засобів масової інформації», що панувала в 1990-х роках. Крім того, Інтернет дає нам рідкісну можливість вивчати зміни, спричинені появою та розвитком Інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ)[2]

Вплив Інтернету на суспільство

ред.

Інтернет створив нові форми соціальної взаємодії та впливу, серед яких вебсайти, соціальні мережі, наприклад, Facebook і MySpace та сайти, такі як meetup.com і Couchsurfing, що полегшують спілкування людей.

Хоча раніше вважалось, що віртуальні спільноти, охоплюватимуть лише віртуальні соціальні зв'язки, дослідники зазначають, що навіть ті зв'язки, які виникли на віртуальному просторі часто підтримуються і поза ним(офлайн)[3][4]

Існують постійні дискусії щодо впливу Інтернету на сильні і слабкі соціальні зв'язки, створення соціального капіталу,[5][6] місце Інтернету в тенденції соціальної ізоляції,[7] а також, формування різноманітного соціального середовища.

Часто говорять, що Інтернет є новим кордоном, і є низка доказів того, що соціальна взаємодія, співпраця і конфлікти серед користувачів мережі нагадують анархічний і насильницький американський кордон початку 19-го століття.[8]

У березні 2014 року, вчені з Університету Бенедиктин у Месі штат Аризона вивчали вплив онлайн-спілкування на зустрічі в реальному житті. Вони досліджували реакції організму 26 студенток з електродами для вимірювання тривожності. Перед зустріччю з людьми в реальному житті, студентам було показано фотографії. Дослідники виявили, що після перегляду фото при зустрічі з людиною в реальності, збільшувалось збудження, яке пов'язане з підсиленням тривожності організму. Ці дані підтверджують результати попередніх досліджень, що виявили схильність соціально заклопотаних людей до онлайн спілкування. Дослідження також показали, що збудження може бути пов'язаним з позитивними емоціями і може призвести до позитивних відчуттів.[9]

Політика і цензура

ред.

Інтернет став актуальним засобом здійснення політичної діяльності. Американська президентська кампанія Говарда Діна в 2004 році прославилася своєю здатністю генерувати пожертвування через Інтернет, а в 2008 році кампанія Барака Обами досягла ще вищого рівня організації.

Уряди країн також впливають на Інтернет. Деякі країни, такі, як Куба, Іран, Північна Корея, М'янма, Народна Республіка Китаю і Саудівська Аравія застосовують спеціальне програмне забезпечення фільтрації і цензури, щоб обмежити доступ до інформації в Інтернеті. В інших країнах, включаючи США, були прийняті закони, що роблять зберігання чи поширення певних матеріалів, таких як дитяча порнографія незаконною, але при цьому не використовують програмне забезпечення для фільтрації контенту.

Економіка

ред.

Хоча багато було написано про економічні переваги інтернет-торгівлі, є також свідчення того, що деякі аспекти в Інтернеті, наприклад, карти і сервіси, що надають інформацію про розташування послуг можуть посилювати економічну нерівність і провокувати розкол в цифрових технологіях.[10]

Філантропія

ред.

Поширення недорогого доступу до Інтернету в країнах, що розвиваються, відкрило нові можливості для однорангової мережі благодійних організацій, що дозволяють окремим особам робити внески у невеликих кількостях в благодійні проекти для інших осіб.

Дозвілля

ред.

Інтернет став основним джерелом дозвілля ще до появи Всесвітньої павутини, і був представлений розважальними соціальними експериментами, як MUDs та MOOs, які містились на університетських серверах. Сьогодні багато інтернет-форумів мають окремі розділи, присвячені іграм і смішним відео; Також популярними є короткі мультфільми у вигляді Flash-фільмів. Понад 6000000 людей використовують блоги як засіб спілкування та обміну ідеями.

Порнографія та азартні ігри повною мірою скористалися всесвітньою павутиною, і часто є значним джерелом доходів для інших сайтів. Хоча уряди країн робили спроби запровадити цензуру на інтернет-порно, інтернет-провайдери стверджують, що ці плани неможливі.[11]

Багато людей використовують Інтернет, щоб скачати музику, фільми чи книги і мати можливість розслабитись.

Інші використовують Всесвітню павутину, щоб мати доступ до новин, погоди та спортивних подій, планувати та бронювати відпочинок і дізнаватись більше інформації про свої інтереси та захоплення.

Люди також обмінюються повідомленнями та електронними листами, щоб познайомитись з новими людьми і залишатися на зв'язку з друзями по всьому світу.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Robert Darnton, The Library in the New Age, The New York Review of Books, Volume 55, Number 10. June 12, 2008. Retrieved on 22 December 2009.
  2. а б в г д е Paul DiMaggio, Eszter Hargittai, W. Russell Neuman, and John P. Robinson, Social Implications of the Internet, Annual Review of Sociology, Vol. 27: 307—336 (Volume publication date August 2001), DOI:10.1146/annurev.soc.27.1.307 [1] [Архівовано 2020-05-11 у Wayback Machine.]
  3. Lauren F. Sessions, «How offline gatherings affect online community members: when virtual community members ‘meetup’.»"Information, Communication, and Society"13,3(April, 2010):375-395
  4. Bo Xie, B. ‘The mutual shaping of online and offline social relationships."Information Research, 1,3(2008): n.p.
  5. Lee Rainie, John Horrigan, Barry Wellman, and Jeffrey Boase. (2006)"The Strength of Internet Ties" Pew Internet and American Life Project. Washington, D.C.
  6. Ellison, N. B., Steinfield, C., & Lampe, C. (2007). The benefits of Facebook "friends: " Social capital and college students' use of online social network sites. Journal of Computer-Mediated Communication, 12(4).
  7. Social Isolation and New Technology Pew Internet and American Life Report. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 1 листопада 2015.
  8. Richard Jensen. «Military History on the Electronic Frontier: Wikipedia Fights the War of 1812,» The Journal of Military History (October 2012) 76#4 pp 1165-82 online
  9. Woollaston, Victoria (6 березня 2014). Is Facebook making us socially AWKWARD? Meeting face-to-face is more difficult after meeting people online. Daily Mail. Процитовано 7 березня 2014.
  10. «How the Internet Reinforces Inequality in the Real World» [Архівовано 2013-02-11 у Wayback Machine.] The Atlantic February 6, 2013
  11. Chivers, Tom (21 грудня 2010). Internet pornography block plans: other attempts to control the internet. The Telegraph. Процитовано 24 лютого 2012.

Джерела

ред.

Посилання

ред.