Софія Олесницька-Ґуґлевич

Софія Ґуґлевич, у шлюбі Олесницька-Ґуґлевич (нар. 24 грудня 1893, Золоте Більче, Королівство Галичини та Володимирії — пом. 6 листопада 1982, Ньюарк, США[1]) — українська громадська діячка, активістка українською жіночого руху в Галичині та діаспорі. Голова Союзу Українок з 1929 до 1933 року[2].

Софія Олесницька-Ґуґлевич
Ім'я при народженні Софія Ґуґлевич
Народилася 24 грудня 1893(1893-12-24)
Золоте Блільче, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Померла 6 листопада 1982(1982-11-06) (88 років)
Ньюарк, Нью-Джерсі, США
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
ЗУНР ЗУНР
 УНР
Польща Польща
 Українська держава (1941)
США США
Національність українка
У шлюбі з Федір Олесницький
Діти Богдан, Остап, Юрій, Ігор

Життєпис ред.

Народилася 24 грудня 1893 року в селі Золоте Блільче, в сім'ї священика. Виросла у селі Угринь, де батько був парохом. Закінчила народну школу в Тернополі, та пансіон сестер служебниць.

Після пансіону побралася з банкіром Федором Олесницьким. Згодом з чоловіком виїхала до Берліна, де він закінчував банківські студії. Через півтора року повернулася в Україну[3].

Софія Олесницька була членкинею «Товариства українських жінок» у Станіславові, яке згодом стало філією «Союзу Українок», яку вона очолювала з 1929 до 1933 року[2].

У 1934 році була учасницею Українського жіночого конґресу, що відбувсяу Станиславові[4].

Разом з сім'єю у 1944 році Олесницька-Ґуґлевич виїхала до табору переміщених осіб у Зальцбур­зі, Австрія. Згодом сім'я переїхала у США, де замешкала в місті Ньюарк. На еміґрації брала участь у житті української діаспори та українському жіночому русі.

З 1954 року членкиня «Товариства Прихильників Державного Центру Української Народної Республіки».

Померла 6 листопада 1982 року в місті Ньюарк, Нью-Джерсі, США.

Сім'я ред.

Чоловік: Федір Олесницький (1884 — 1960) — голова банкового акціонового підприємства «Земельний Банк Гіпотечний» в Станиславові (1922); співвласником фабрики солодощів «Льокарно».

Сини: Богдан, Остап, Юрій та Ігор[5].

Примітки ред.

  1. Замість квітів на могилу св.п. Софії Олесницької «Свобода», Ч. 5, 11 січня 1983
  2. а б «Наше життя» 2 лютого 1980
  3. «Наше життя» 11 грудня 1982
  4. «Наше життя» Липень-серпень 1968
  5. В сороковий день смерти… «Свобода», Ч.235, 11 грудня 1982