Софія Марс

польська художниця та ілюстраторка

Софія Марс, гербу Нога (пол. Zofia Mars herbu Noga; 26 жовтня 1896, Совліни, Австро-Угорщина — 23 червня 1942, Краків, Генерал-губернаторство) — польська художниця та ілюстраторка, одна з перших жінок, які навчалися в Академії образотворчого мистецтва Яна Матейка в Кракові[1]

Софія Марс
Народження 26 жовтня 1896(1896-10-26)
Совліни, Ґміна Ліманова, Лімановський повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Смерть 23 червня 1942(1942-06-23) (45 років)
  Краків, Третій Рейх
Країна  Республіка Польща
Навчання Краківська академія мистецтв
Діяльність художниця, ілюстратор
Автограф

Життєпис ред.

Софія Марс була третьою дитиною Казимира Леона Конрада Марса (1861—1908)[2] і Владислави Казимири[3]. У неї було чотири сестри (Яніна, Марія, Гелена та Єва) та один брат (Кшиштоф). Двоюрідним братом Софії був художник та ілюстратор Вітольд Марс.[4]

Батько був власником маєтків Совліни та Лососіна Гірна у Лімановій, а також у Пустомитах. Крім сільськогосподарського виробництва, він також мав цегельний завод в Совлінах і лікувальний заклад у Пустомитах.

У 1908 році Софія вступила до другого класу Учительського інституту Сестер Непорочного Зачаття у Новому Сончі, де вже навчалися дві її старші сестри — Яніна і Марія (дружина останнього бургомістра Судової Вишні Володимира Пайгерта). У 1911—1912 та 1918—1919 роках відвідувала Вищі жіночі курси Адріана Баранецького.[5]

У березні 1919 року вона подала документи до Академії образотворчих мистецтв у Кракові, ще до того, коли прийнято офіційне рішення про дозвіл для навчання жінок. Перші два роки (1919—1921) Софія вивчала скульптуру у Костянтина Лащки. Після річної перерви вона повернулась до академії на другий семестр і почала навчатись на курсах Феліціана Щенсни Коварського у 1923—1924 роки. Протягом наступних двох років вона продовжувала навчання у нього (1924—1926), і 28 лютого 1925 року Рада професорів прийняла рішення не зараховувати їй перший семестр 1924—1925 навчального року.[6]

Софія Марс ніколи не була заміжня і не мала дітей. З усіх її братів і сестер лише вона не пережила Другу світову війну. Померла 23 червня 1942 року у госпіталі імені Юзефа Бабінського у Кракові, в результаті допитів німцями.[7] На території шпиталю сьогодні встановлено пам'ятник роботи скульптора Юзефа Сєнковського на пам'ять про смерті 565 інтернованих. На пам'ятнику наявне поміж фнших ім'я та прізвище Софії Марс.

Творчість ред.

Софія зробила ілюстрації до книги Стефанії Вандичової під назвою «Фула у п'ятому класі. Розповідь про один навчальний рік у монастирі Сестер Непорочного Зачаття» (пол. Fula w piątej klasie. Historja jednego roku szkolnego w klasztorze S.S. Niepokalanek), яка була опублікована у 1922 році.[8]

З травня по липень 1935 року відбувалась «Весняна виставка» у Львові. («Фрагмент з парку» / олія, «Море» / олія, «Голова хлопця» / олівець, «Дівчинка» / олія, «Дністер» / олія, «Хлопець» / олівець).[9]

Примітки ред.

  1. Demko I., Walka kobiet o prawo do studiowania w Akademii w latach 1895—1919, Kraków: Wydawnictwo ASP w Krakowie, kwiecień 2018, s. 46.
  2. Kazimierz Leon Konrad Mars h. Noga
  3. Władysława Kazimiera Mars
  4. Łoś P.S., Ziemianie polscy XX wieku. Słownik biograficzny, część 9, Warszawa 2010, s. 115, Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk Archiwum Rodziny Polskiej I Obcej, tom III
  5. Rody i rodziny Mazowsza: pierwsze studentki krakowskiej ASP, czyli jak kobiety walczyły o swoje prawa, Rody i rodziny Mazowsza: pierwsze studentki krakowskiej ASP, czyli jak kobiety walczyły o swoje prawa — Rody i Rodziny Mazowsza — Radio dla Ciebie [dostęp 2022-11-01] (pol.)
  6. Materiały do dziejów Akademii Sztuk Pięknych w Krakowie 1816—1895, Państwowy Instytut Sztuki, Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1959, s. 241
  7. Historia, Dziedzictwo i Sztuka, Szpital Kliniczny im.dr. Józefa Babińskiego SP ZOZ w Krakowie [dostęp 2022-10-31] (pol.)
  8. Wandyczowa S., Fula w piątej klasie. Historja jednego roku szkolnego w klasztorze S.S. Niepokalanek, Kraków: Nakładem Franciszka Zemanka, 1922, il. okładka, s. 49, 113, 177
  9. Polona, polona.pl [dostęp 2022-10-31]

Джерела ред.

  • Piotr Szymon Łoś: Mars Kazimierz Leon Konrad, [w: Ziemianie polscy XX wieku. Słownik biograficzny]. s. 115.
  • Dutkiewicza J.E. (red.) i inni, Materiały do dziejów Akademii Sztuk Pięknych w Krakowie 1816—1895, 1959.

Посилання ред.