Сон Син Себ
Сон Син Себ, інший варіант Сон Син-Себ (нар. 1 червня 1922, Єсан, Південний Чхунчхон, Корея — пом. 27 лютого 2014, Миколаївська область, Україна) — ланковий колгоспу імені Мікояна Нижньо-Чирчикського району Ташкентської області Узбецької РСР. Герой Соціалістичної Праці (1951).
Сон Син Себ | |
---|---|
Народився | 1 червня 1922 Єсанd, Південний Чхунчхон, Корейське генерал-губернаторство, Японська імперія або Ханкайська волостьd, Нікольськ-Уссурійський повітd, Приморська обл., Далекосхідна республіка |
Помер | 27 лютого 2014 (91 рік) Миколаївська область, Україна |
Поховання | Галицинове |
Країна | СРСР |
Діяльність | колгоспник |
Нагороди | |
Біографія
ред.Народився в 1922 році в селянській сім'ї в одному із сільських населених пунктів повіту Єсан провінції Південний Чхунчхон, Корея (у радянських документах місце народження — Ханкайська волость Нікольськ-Уссурійського повіту Приморської області Далекосхідної Республіки). 1931 року разом із батьками емігрував на радянський Далекий Схід. Трудову діяльність розпочав 12-річним підлітком. Працював різноробом на різних виробництвах.
У 1937 році депортований на спецпоселення в Ташкентську область Узбецької РСР. 1939 року закінчив 9 класів середньої школи № 7 імені Молотова в Нижньо-Чирчикському районі. З 1940 року — рядовий колгоспник колгоспу «Північний маяк» Середньо-Чирчикського району. У наступні роки: ланковий колгосп імені Мікояна Нижньо-Чирчикського району (1950—1954), рядовий колгоспник, бригадир рільничої бригади, рибник, заправник колгоспу імені Леніна Нижньо-Чирчикського району (1955—1982).
1950 року ланка під керівництвом Сон Син Себа зібрала в середньому з кожного гектара по 99,7 центнера зеленцевого стебла кенафа на ділянці площею 6,3 гектара. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 травня 1951 року удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та золотої медалі «Серп і Молот».
Персональний пенсіонер союзного значення. 2005 року переїхав до України. Останні роки свого життя мешкав у Миколаєві.
Помер у лютому 2014 року. Похований на цвинтарі села Галицинове Вітовського району Миколаївської області.
Нагороди
ред.Примітки
ред.Література
ред.- Шин Д. В., Радянські корейці Герої Соціалістичної праці, Алмати: Service Press, 2019
- З. В., Пан Н. Г. Герої Соціалістичної Праці — казахстанці, Алма-Ата, 1969—1985, тт. 1-5
- Мен Д. В., Квон Л. А., Кім, Радянські корейці Казахстану, Алмати, 1992
- Кім П. Г., Корейці Республіки Узбекистан, Ташкент: Узбекистон. 1993
- Кан Г. В., Історія корейців Казахстану, Алмати: Гилим, 1995
- Кім Г. Н., Мен Д. В., Історія та культура корейців Казахстану, Алмати: Гилим, 1995
- Кім Б. І., Корейці Узбекистану. Хто є хто, Ташкент, 1999