Соколів-Підляський

місто та міська ґміна Польщі

Соко́лів-Підля́ський[3], або просто Соколів[4][5][6] (Соколув-Подляський, пол. Sokołów Podlaski) , (Своя мова: Соколово) — місто в східній Польщі, на річці Цетиня. Адміністративний центр Соколівського повіту Мазовецького воєводства.

Соколів-Підляський
Sokołów Podlaski
Герб Прапор
Герб Прапор
Розташування міста Соколів-Підляський
Основні дані
52°24′ пн. ш. 22°14′ сх. д. / 52.400° пн. ш. 22.233° сх. д. / 52.400; 22.233Координати: 52°24′ пн. ш. 22°14′ сх. д. / 52.400° пн. ш. 22.233° сх. д. / 52.400; 22.233
Країна Польща Польща
Регіон Мазовецьке воєводство
Магдебурзьке право 1424
Площа 17,51 км²
Населення 18796 (2011)[1]
· густота 1053 (2008[2]) осіб/км²
Міста-побратими Єкабпілс
Телефонний код (48) 25
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів WSK
GeoNames 758626
OSM 2705938 ·R (Соколівський повіт)
SIMC 0975760
Поштові індекси 08-300 i 08-301
Міська влада
Вебсайт sokolowpodl.pl
Мапа
Мапа


CMNS: Соколів-Підляський у Вікісховищі

Історія

ред.

Ймовірно, території були населені русинами ще за часів Київської Русі. У в XVI столітті Соколів мав Поділ на «руське» та «ляцьке» місто[7]. У місті мешкали численні русини[7]. 1501 року вперше згадується православна церква в Соколові[4]. Покровська церква спочатку діяла як православна, потім греко-католицька, потім знову православна[8][7].

[9]1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 1146 вірян[5]. Місто тоді було центром деканату греко-католицької церкви, до якого належало 10 парафій[5].

У першій половині вересня 1939 року німці захопили Соколів, але вже 29 вересня за пактом Ріббентропа-Молотова передали його радянській 8-ій стрілецькій дивізії 23-го стрілецького корпусу[10]. Однак Сталін обміняв Закерзоння на Литву і на початку жовтня СРСР передав Соколів німцям.

Населення

ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][11]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 9022 1848 6313 861
Жінки 9774 1776 5994 2004
Разом 18796 3624 12307 2865

Відомі люди

ред.

Див. також

ред.

Примітк

ред.
  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. Гаврилюк, Юрій. Підляшшя Північне і Південне: штрихи до “портрету” українства |. Союз українців Підляшшя. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 17 квітня 2020.
  4. а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 149.
  5. а б в Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. — Warszawa, 1993. — С. 399. (пол.)
  6. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  7. а б в Парнікоза, Іван. Соколів м. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 03.07.2022.
  8. Іван Парнікоза (22 квітня 2016). Дорогичин – Данилова твердиня на Підляшші (українська) . Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Архів оригіналу за 3 листопад 2018. Процитовано 12.06.2022.
  9. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 374. (рос. дореф.)
  10. Бешанов В. Червоний бліцкриг
  11. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соколів-Підляський