Соколова Ірина Леонідівна
Соколо́ва Іри́на Леоні́дівна — радянська, російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1974). Народна артистка РРФСР (1980). Лауреат державної театральної премії імені Станіславського (1982). Лауреат Санкт-Петербурзькоі вищої театральної премії «Золотий софіт» (1997).
| Соколова Ірина Леонідівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
24 грудня 1940 (83 роки) місто Мурманськ | |||
| Національність | росіянка | |||
| Громадянство |
 СРСР →  Росія | |||
| Діяльність | актриса театру і кіно | |||
| Роки діяльності | 1962 — донині | |||
| Провідні ролі | Офелія («Гамлет»), Тіммі («Тіммі, сучасник мамонтів») | |||
| IMDb | ID 0812491 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
Заслужена артистка РРФСР (1974) Народна артистка РРФСР (1980) | ||||
|
| ||||
 Соколова Ірина Леонідівна у Вікісховищі | ||||
Життєпис ред.
Народилася 24 грудня 1940 р. в Мурманську. Закінчила Драматичну студію при Театрі юного глядача ім. Брянцева (1963). Працювала з режисерами доби Олександра Брянцева, серед котрих Вейсбрем Павло Карлович. Грала надзвичайно різні ролі у несхожих за жанрами виставах, серед котрих у казці «Два клена» та класичний «Гамлет». У виставі «Гамлет» грала роль, що входить до переліку найбажаніших жіночих театральних ролей — Офелію. Належала до провідних актрис доби Зіновія Корогодського.
Лише 1999 року разом із частиною тюзівської трупи та режисером Анатолієм Праудиним покинула ТЮГ імені Брянцева. За віком перейшла з ролей травесті та інженю на ролі дорослих. З 1999 р. — актриса театру «Зкспериментальная сцена».
Дебютувала у кіно в українському фільмі «Бухта Олени» (1963). Зіграла в ряді фільмів Олександра Сокурова та Олексія Балабанова.
Знялась також на кіностудії Довженка в українських кінокартинах : «Заячий заповідник» (1973), «Мої люди» (1990, т/ф, 2с), «Повернення в Зурбаган» (1990, т/ф).
Вистави в театрі ред.
- «Два клена»
- « Тіммі, сучасник мамонтів (ТЮГ, 1981) »
- «Жила була дівчинка»
- «Веснні перевертиші»
- «Гамлет»
- «Кішка, що гуляла сама по собі»
- «Бонжур, мсьє Перро»
- «Старосвітські поміщики»
- «Крокодил»
- «Сізіф і камінь»
Фільмографія ред.
- 1963 — Бухта Олени — Аня
- 1971 — Дорога на Рюбецаль — епізод
- 1973 — Заячий заповідник — головна роль
- 1980 — Розжалуваний
- 1983 — Пацани — мати Синіцина
- 1983—1986 — Скорботна бездушність — Няня Гіннес (реж. О. Сокуров)
- 1985 — Вина лейтенанта Некрасова — мати Олексія Табачникова
- 1985 — Страховий агент
- 1988 — Гнів батька
- 1988 — Дні затемнення — сестра Малянова
- 1990 — Захід (реж. О. Зельдович)
- 1990 — Повернення в Зурбаган — Антоніна Семенівна, вчителька
- 1990 — Мої люди
- 1993 — Зроби мені боляче (Росія—Україна)
- 1994 — Замок — Міцці (реж. О. Балабанов)
- 1999 — У дзеркалі Венери (Марі)
- 1999 — Молох (в титрах — Леонід Сокол) — Йозеф Геббельс (реж. О. Сокуров)
- 2000 — Щоденник його дружини — епізод (реж. О. Учитель)
- 2001 — Кінець століття — Марина Миколаївна
- 2001 — Телець — мати Леніна (реж. О. Сокуров)
- 2002 — Війна — мати Івана (реж. О. Балабанов)
- 2002 — Вулиці розбитих ліхтарів-4
- 2003 — Жіночий роман
- 2003 — Козеня в молоці
- 2004 — Пірати Едельвейса/Edelweißpiraten (Німеччина—Люксембург—Нідерланди—Швейцарія)
- 2005 — Вулиці розбитих ліхтарів-7
- 2006 — Життя і смерть Льоньки Пантелєєва
- 2007 — Сонька — Золота Ручка — Блювштейн-мати
- 2007 — Місяць в зеніті — Лідія Корніївна Чуковська
- 2009 — Вербна неділя — Наумівна, сусідка по камері Оксани;
- 2009 — Веселуни
- 2014 — Ленінград 46
- 2015 — Під електричними хмарами (Росія—Україна—Польща)
- 2016 — Слідчий Тихонов та ін.
Джерела ред.
- Соколова Ірина Леонідівна(рос.) (довідкова біографія на сайті «Личности Петербурга»)
- Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.600.
Посилання ред.
- Ірина Соколова на сайті IMDb (англ.)
- Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)
