Соколова Ірина Леонідівна

радянська і російська актриса театру і кіно

Соколо́ва Іри́на Леоні́дівна — радянська, російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1974). Народна артистка РРФСР (1980). Лауреат державної театральної премії імені Станіславського (1982). Лауреат Санкт-Петербурзькоі вищої театральної премії «Золотий софіт» (1997).

Соколова Ірина Леонідівна
Народилася24 грудня 1940(1940-12-24) (83 роки)
місто Мурманськ
Національністьросіянка
ГромадянствоСРСР СРСРРосія Росія
Діяльністьактриса театру і кіно
Роки діяльності1962 — донині
Провідні роліОфелія («Гамлет»), Тіммі («Тіммі, сучасник мамонтів»)
IMDbID 0812491
Нагороди та премії
Заслужена артистка РРФСР (1974)
Народна артистка РРФСР (1980)

CMNS: Соколова Ірина Леонідівна у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Народилася 24 грудня 1940 р. в Мурманську. Закінчила Драматичну студію при Театрі юного глядача ім. Брянцева (1963). Працювала з режисерами доби Олександра Брянцева, серед котрих Вейсбрем Павло Карлович. Грала надзвичайно різні ролі у несхожих за жанрами виставах, серед котрих у казці «Два клена» та класичний «Гамлет». У виставі «Гамлет» грала роль, що входить до переліку найбажаніших жіночих театральних ролей — Офелію. Належала до провідних актрис доби Зіновія Корогодського.

Лише 1999 року разом із частиною тюзівської трупи та режисером Анатолієм Праудиним покинула ТЮГ імені Брянцева. За віком перейшла з ролей травесті та інженю на ролі дорослих. З 1999 р. — актриса театру «Зкспериментальная сцена».

Дебютувала у кіно в українському фільмі «Бухта Олени» (1963). Зіграла в ряді фільмів Олександра Сокурова та Олексія Балабанова.

Знялась також на кіностудії Довженка в українських кінокартинах : «Заячий заповідник» (1973), «Мої люди» (1990, т/ф, 2с), «Повернення в Зурбаган» (1990, т/ф).

Вистави в театрі

ред.
  • «Два клена»
  • « Тіммі, сучасник мамонтів (ТЮГ, 1981) »
  • «Жила була дівчинка»
  • «Веснні перевертиші»
  • «Гамлет»
  • «Кішка, що гуляла сама по собі»
  • «Бонжур, мсьє Перро»
  • «Старосвітські поміщики»
  • «Крокодил»
  • «Сізіф і камінь»

Фільмографія

ред.
  1. 1963 — Бухта Олени — Аня
  2. 1971 — Дорога на Рюбецаль — епізод
  3. 1973 — Заячий заповідник — головна роль
  4. 1980 — Розжалуваний
  5. 1983 — Пацани — мати Синіцина
  6. 1983—1986 — Скорботна бездушність — Няня Гіннес (реж. О. Сокуров)
  7. 1985 — Вина лейтенанта Некрасова — мати Олексія Табачникова
  8. 1985 — Страховий агент
  9. 1988 — Гнів батька
  10. 1988 — Дні затемнення — сестра Малянова
  11. 1990 — Захід (реж. О. Зельдович)
  12. 1990 — Повернення в Зурбаган — Антоніна Семенівна, вчителька
  13. 1990 — Мої люди
  14. 1993 — Зроби мені боляче (Росія—Україна)
  15. 1994 — Замок — Міцці (реж. О. Балабанов)
  16. 1999 — У дзеркалі Венери (Марі)
  17. 1999 — Молох‎ (в титрах — Леонід Сокол) — Йозеф Геббельс (реж. О. Сокуров)
  18. 2000 — Щоденник його дружини — епізод (реж. О. Учитель)
  19. 2001 — Кінець століття — Марина Миколаївна
  20. 2001 — Телець — мати Леніна (реж. О. Сокуров)
  21. 2002 — Війна — мати Івана (реж. О. Балабанов)
  22. 2002 — Вулиці розбитих ліхтарів-4
  23. 2003 — Жіночий роман
  24. 2003 — Козеня в молоці
  25. 2004 — Пірати Едельвейса/Edelweißpiraten (Німеччина—Люксембург—Нідерланди—Швейцарія)
  26. 2005 — Вулиці розбитих ліхтарів-7
  27. 2006 — Життя і смерть Льоньки Пантелєєва
  28. 2007 — Сонька — Золота Ручка — Блювштейн-мати
  29. 2007 — Місяць в зеніті — Лідія Корніївна Чуковська
  30. 2009 — Вербна неділяНаумівна, сусідка по камері Оксани;
  31. 2009 — Веселуни
  32. 2014 — Ленінград 46
  33. 2015 — Під електричними хмарами (Росія—Україна—Польща)
  34. 2016 — Слідчий Тихонов та ін.

Джерела

ред.

Посилання

ред.