Відкрити головне меню

Вейсбрем Павло Карлович
рос. Вейсбрем Павел Карлович
345Вейсбрем Павел Карлович 1928.jpg
Ім'я при народженні Вейсбрем Павел Карлович
Народився 1899(1899)
Ростов-на-Дону
Помер 5 серпня 1963(1963-08-05)
Ленінград
Громадянство Росія РосіяСРСР СРСР
Національність еврей
Місце проживання Ростов-на-Дону, Париж, Ленінград
Діяльність театральний режисер
Відомий завдяки російський театральний режисер
Заклад ВДТ імені Товстоногова
Родичі батько Карл Вейсбрем
У шлюбі з Призван-Соколова Марія Олександрівна, актриса ВДТ імені Горького

Вейсбрем Павло Карлович (1899, Ростов-на-Дону — 5 серпня, 1963, Ленінград ) — російський театральний режисер першої половини 20 ст.

Зміст

Життєпис, ранні роки у РостовіРедагувати

Походив з родини провінційного банкіра. Буржуазна родина не мала відношеня до мистецтва.

Павло Вейсбрем народився у Ростові, де закінчив гімназію імені Н.П. Степанова [1]. Ще у роки навчання у гімназії багато читав і захоплювався п'єсою Зінаїди Гіппіус «Зелене кільце». Поцівовувачі літератури у гімназії разом із юнаком Вейсбремом заснували гурток з тою ж назвою, де обговорювали новини літератури і театра[2]. Гімназисти гуртка брали участь у самодіяльних концертах і читали вірші в міській бібліотеці. Актив гуртка не розпався, а перетворився на театральну групу, котра узяла собі найменування « Театральна майстерня » (рос. «Театральная мастерская»). У січні 1918 р. відбулася прем'єра , вистава «Незнакомка» за твором поета Олександра Блока. Художнім керівником нового театра став молодий Павло Вейсбрем[3].

Еміграція у ФранціюРедагувати

Павло Вейсбрем походив із багатої родині і під тиском батьків покинув Ростов через загрозу життю від більшовиків, емігрував 1919 року у Францію. Навчався у Сорбоні. Не поривав із театром і під час еміграції. Відмо, що 1921 році поставив як режисер виставу «Театр жахів» на сцені так званого «Мандрівного театра на столах». Головним мімом у виставі був Валентин Парнах (1891—1951), сам хореограф, танцівник, перекладач і поет-емігрант.

1925 року Павло Вейсбрем насмілився покинути батьків у Парижі і повернувся у більшовицьку Росію, перебравшись на житло у Ленінград.

Портрет і здібностіРедагувати

Павло Вейсбрем, за спогадами Олександра Белінського, не мав нічого театрального у зовнішньому вигляді. Він був невеличкий на зріст, мав погану дикцію, нехтував елегантністю у одязі, не вірізнявся перебільшенням власної значимості і помпою у поведінці[4]. При цьому відрізнявся режисерськими здібностями і творчими знахідками. Його вважали сценічним магом, чаклуном. Явищами у театральному мистецтві були вистави-казки, серед котрих — « Кіт у чоботях », « Синя птиця », « Два клена », як і звертання до драм Шекспіра («Ромео і Джульєта»), Мольєра («Тартюф »), Кальдерона («Схований кабальєро»), Карло Гоцці[5] тощо.

Покарання Павла ВейсбремаРедагувати

Покарання митця почалося з днів його повернення у більшовицьку Росію. Від був арештований і запроторений у тюрму, спочатку у Ленінграді, потім у Москві[6] . Почались допити, хто такий і чому повернувся із Франції. По звільненню його утримували під підозрою десятиліттями.

Він багато і наполегливо працював у різних театрах. Аде керівництво театрів знало про підозри. Ім'я Павла Вейсбрема набуло популярності, але це ім'я десятиліттями старанно викреслювали із усіх списків на будь які радянські нагороди чи звання[7]. Він так і не отримав якихось звань до кінця життя.

Власна родина і архів митцяРедагувати

Був одружений, дружина — актриса Великого драматичного театра Призван-Соколова Марія Олександрівна. Вона і зберігла архів театрального діяча, котрий вдалося передати у Театральний музей.

СмертьРедагувати

Помер у Ленінграді у серпні 1963 року.

Галерея фотоРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Дрейден С. Д. Вейсбрём, Павел Карлович // «Театральная энциклопедия» (под ред. С. С. Мокульского). — М.: Советская энциклопедия, 1961—1965. — Т. 1.

ПриміткиРедагувати

  1. Зайчикова Л. Г. История «Театральной мастерской» по материалам из фонда Ростовского областного музея краеведения // Известия Ростовского областного музея краеведения. — 2001. — № 9.
  2. Зайчикова Л. Г. История «Театральной мастерской» по материалам из фонда Ростовского областного музея краеведения // Известия Ростовского областного музея краеведения. — 2001. — № 9.
  3. Зайчикова Л. Г. История «Театральной мастерской» по материалам из фонда Ростовского областного музея краеведения // Известия Ростовского областного музея краеведения. — 2001. — № 9.
  4. http://www.theatre.spb.ru/seasons/1_1_2000/9_case/28_belinski.htm
  5. http://www.theatre.spb.ru/seasons/1_1_2000/9_case/28_belinski.htm
  6. http://www.russiandvd.com/store/person.asp?id=13120&media=6&type=actor&genreid=&fullbiography=1
  7. http://www.russiandvd.com/store/person.asp?id=13120&media=6&type=actor&genreid=&fullbiography=1