Відкрити головне меню

Бахтін Микола Миколайович — (літературні псевдоніми Бібліограф, Н. Нович та інші) — (*24 квітня 1866 — †2 квітня 1940) — російський бібліограф і перекладач.

Бахтін Микола Миколайович
рос. Бахтин Николай Николаевич
Ім'я при народженні Бахтин Николай Николаевич
Псевдо Николай Нович, Бібліограф
Народився 17 травня 1866(1866-05-17)
Чири Юрт (нині Чечня)
Помер 2 квітня 1940(1940-04-02) (73 роки)
Ленінград
·старість
Громадянство Росія РосіяСРСР СРСР
Національність росіянин
Місце проживання Чири Юрт (нині Чечня), Санкт-Петербург, Ленінград
Діяльність офіцер, педагог, театральний діяч, поет-перкладач, літературознавець
Знання мов російська
Військове звання офіцер вихователь Орловського кадетського корпуса
Рід Бахтіни
Родичі батько Микола Іванович Бахтін, державний діяч Російської імперії, дід Іван Іванович Бахтін (1754—1818), російський поет

ЖиттєписРедагувати

Походив з дворянської родини. Дід Іван Іванович Бахтін був російським поетом, а батько Микола Іванович — державним діячем. Син народився на Кавказі. Його готували до офіцерської кар'єри і влаштували на навчання у Орловську військову гімназію. Потім навчався у 2-у Константинівському військовому училищі. З 1891 року був вихователем у Орловському кадетському корпусі. Мав схильність до літератури, сам був поет і перекладач. Друкуватися почав з 1886 року. Не мав прав як російський офіцер друкуватись у періодичних виданнях під власним ім'ям, тому приховував власне авторство за псевдонімами «Николай Нович», «Библиограф» тощо. 1910 року вийшов у відставку і присвятив власну творчість літературній праці. Частку власних віршів оприлюднив у збірці «Русские символисты».

Протягом 18971912 надрукував у періодичних виданнях та в «Кобзаре» за редакцією І. Бєлаусова (Москва, 1900, 1906) переклади 12 віршів Тараса Шевченка («Думи мої, думи мої, лихо мені з вами», «Косар», «Якби тобі довелося тощо»). Склав бібліографічний покажчик «Шевченко в російських перекладах» («Радянське літературознавство», 1939, № 4-6, неопублікована частина зберігається у відділі рукописів Інституту літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР).

Театральний діячРедагувати

В історію увійшов як поет, перекладач і театральний діяч. Можливість займатися теоретичними проблемами театра і особливо театра для дітей і юнацтва була реалізована після вихода у відставку. Серед друкованих творів — статті (російською «Театр и его роль в воспитании» у книзі «В помощь семье и школе», 1911, «Детский театр и его воспитательное значение», «Игра», 1918, ч. 1). У період 19041919 рр. оприлюднив серію драматичних творів російською «Детский и школьный театр», орієнтовану на допомогу аматорським театральним гурткам. Сам створив декілька коротких драматичних творів.

Після більшовицького перевороту у жовтні 1917 року не емігрував із країни. Співпрацював із новою владою, був засновником курсів по створенню і керівництву театральних вистав для дітей у складі Театрального відділку Наркомпроса РРФСР.

З 1921 року співпрацював із іншим вихователем і театральним діячем Олександром Брянцевим, став одним із засновників Театра юних глядачів на вул. Моховій. Працював у цьому театрі керівником педагогічного відділку до власної смерті у 1940 році.

Помер у Ленінграді.

Галерея старих фотоРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.

ПосиланняРедагувати