Содник
Содник (Suaeda Forsk.) — рід однорічних рослин родини амарантових (Amaranthaceae). Рід майже космополітичний і містить понад 90 видів[1].
| Содник | |
|---|---|
| |
| Suaeda vera — типовий вид | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Щирицеві (Amaranthaceae) |
| Підродина: | Suaedoideae |
| Рід: | Содник (Suaeda) Forssk. ex J.F.Gmel. |
 Вікісховище: Suaeda
| |
Поширення та середовище існування ред.
В Україні зустрічається 6 видів. Найпоширеніші: содник простертий (S. prostrata Pall. = Schoberia maritima C.A.M.), на мокрих солончаках, а також як бур'ян, звичайний є у Південній Україні. Трапляється у великій кількості і може бути використаний як поташ; содник високий (S. altissima Pall. = Schoberia altissima C.A.M.), на солончаках та солонцях у приморській смузі, як бур'ян на полях та городах; содник солонцевий (S. salsa Pall. = Chenopodium salsum L.), у літоральній смузі. Також ростуть содник ягідний (Suaeda baccifera), содник незрозумілий (Suaeda confusa), содник рогатий (Suaeda corniculata), содник приморський (Suaeda maritima), содник паннонський (Suaeda pannonica),
Практичне використання ред.
У середньовіччі та згодом його збирали та спалювали, а золу використовували як джерело карбонату натрію для використання у виробництві скла. У Мексиці деякі види, такі як Suaeda pulvinata, використовуються в традиційних стравах, відомих як romeritos.
Примітки ред.
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |