Снітко Андрій Володимирович

Андрій Снітко (25 січня 1996, Гораймівка, Маневицький район Волинської області — 20 серпня 2014, Іловайськ, Донецька область) — український вояк батальйону «Азов». Герой України.

Андрій Снітко
Рядовий
Загальна інформація
Народження	25 січня 1996(1996-01-25) Гораймівка, Маневицький район, Волинська область
Смерть	20 серпня 2014(2014-08-20) (18 років) Іловайськ, Харцизька міська рада, Донецька область
Громадянство	Україна
Національність	українець
Університет	Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Псевдо	Хома
Військова служба
Роки служби	травень — серепнь 2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС України
Рід військ	Спеціальна міліція
Формування	«Азов»
Війни / битви	Війна на сході України Звільнення Маріуполя Битва за Іловайськ, та інші бої за участю «Азова».
Нагороди та відзнаки

Героїчно загинув, накривши своїм тілом ворожу гранату, під час бою за Іловайськ 20 серпня 2014 у віці 18 років. Своєю смертю врятував життя двом бойовим побратимам.

Життєпис

Андрій Снітко народився 25 січня 1996 року у селі Гораймівка Маневицького району. Його самотужки виховувала мама і померла, коли Андрійкові було 11. Хлопчика забрала у свою сім'ю жінка з Маневичів Раїса Халик.

Закінчив Маневицьку школу №1 і вступив до Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки в Інститут фізичної культури і здоров'я. Але провчитися повноцінно вдалося лише кілька місяців. Андрій був активним учасником Євромайдану, багато часу проводив у Києві.

У травні вступив до батальйону «Азов» у Києві, отримав позивний Хома. Брав участь у визволенні Маріуполя

Бої за Іловайськ

Вирішальний у житті Андрія бій стався 20 серпня 2014 року. Він на чолі трійки бійців потрапив у засідку під час зачистки будинку. У бік бійців була кинута граната і він накрив її своїм тілом. Він помер, врятувавши від смерті двох інших бійців.

23 серпня у Луцькому кафедральному Свято-Троїцькому соборі відбувся заупокійний молебень за 18-річним Андрєм Снітком. Згодом труну з останками Андрія доправили у Маневичі, де він жив останні роки. Його могила — на видному місці при вході на кладовище.

Нагороди

Державні

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2016, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу.

Недержавні

• нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (посмертно) Указом № 14 від 26 березня 2016 року.

Вшанування пам'яті

25 січня 2015 року у смт. Маневичі було відкрито меморіальну дошку, на школі, в якій він навчався.

Посилання

• Герої не вмирають: Андрій Снітко накрив собою гранату, урятувавши від смерті товаришів
• Президент вручив «Золоті зірки» Героїв України рідним загиблих героїв Андрія Снітка та Сергія Табали // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 6 грудня 2016 р.