Смілка конічна

вид рослин
Смілка конічна

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
суперастериди
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Триба: Sileneae
Рід: Смілка (Silene)
Вид: Смілка конічна
Silene conica
L., 1753
Підвиди

Silene conica subsp. sartorii (Boiss. & Heldr.) Chater & Walters
Silene conica subsp. subconica (Friv.) Gavioli

Синоніми
Conosilene conica Fourr.
Cucubalus conicus Lam.
Silene conica subsp. conica
Посилання
Вікісховище: Silene conica
Віківиди: Silene conica
EOL: 589327
IPNI: 157130-1
ITIS: 20060
NCBI: 39875

Смілка конічна[1] (Silene conica) — вид рослин з родини гвоздикових (Caryophyllaceae); поширений у північно-західній Африці, Європі, Західній і Середній Азії.

Опис ред.

 
ілюстрація

Однорічна залозисто-запушена рослина зі стрижневим коренем. Стебло 10–50 см, просте або розгалужене від основи. Листки ланцетно-лінійні. Приквітки трав'янисті. Квітки рожеві; пелюстки невеликі, дволопатеві. Коробочки яйцювато-конічні, трохи коротші за чашечки. Насіння ниркоподібно-округле, 0.7–0.8 × 0.7–0.8 мм; поверхня ледь блискуча, сірувато-коричнева. 2n=20, 24[2][3].

Квітне у травні — липні[2].

Поширення ред.

Поширений у північно-західній Африці, західній, центральній і південній Європі, західній і середній Азії; інтродукований до США й північної Європи[4][5][6].

В Україні вид зростає на сухих схилах, пісках — у Степу, Криму, нерідко[7].

Примітки ред.

  1. Silene conica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Tela Botanica. Процитовано 28.05.2020. (фр.)
  3. Bojnanský V., Fargašová A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 77. (англ.)
  4. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 28.05.2020. (англ.)
  5. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 28.05.2020. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 28.05.2020. (англ.)
  7. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 74. (рос.)(укр.)

Посилання ред.