Смілка гайова

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
суперастериди
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Триба: Sileneae
Рід: Смілка (Silene)
Вид: Смілка гайова
Silene nemoralis
Waldst. & Kit., 1812
Синоніми
Silene italica subsp. nemoralis (Waldst. & Kit.) Nyman
Посилання
Віківиди: Silene nemoralis
IPNI: 157895-1
NCBI: 39894

Смілка гайова[1], смілка дібровна[2] (Silene nemoralis) — вид рослин з родини гвоздикових (Caryophyllaceae); поширений у Європі від східної Іспанії до західної України.

Опис

ред.

Дворічна чи багаторічна запушена рослина зі стрижневим коренем, з якого росте єдине стебло. Стебло від 40 до 120 см, товсте, біля основи дуже листяне, з, до деякої міри, щільною багатоквітковою волоттю. Прикореневі листки широко яйцювато-лопатоподібні, інші ланцетні. Квітки білі; чашечки конічно-циліндричні, коротко запушені; пелюстки трохи довші від чашечок, з 2-роздільними придатками. Коробочки яйцювато-довгасті. Насіння ниркоподібне, 0.8–1.0 × 1.0–1.2 мм; поверхня блискуча, сіра. 2n=24[2][3][4].

Квітне у травні — липні[3].

Поширення

ред.

Поширений у Європі від східної Іспанії до західної України[5][6][7].

В Україні вид зростає у світлих лісах — у Прикарпатті, Закарпатті, рідко[2].

Примітки

ред.
  1. Silene nemoralis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 76. (рос.)(укр.)
  3. а б Tela Botanica. Процитовано 28.05.2020. (фр.)
  4. Bojnanský V., Fargašová A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 73. (англ.)
  5. Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 28.05.2020. (англ.)
  6. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 28.05.2020. (англ.)
  7. Flora Vascular. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 28.05.2020. (ісп.)