Вікіпедія

Смбат VII Багратуні

Смбат VII Багратуні (вірм. Սմբատ Է Բագրատունի; д/н —775) — 13-й гахерец ішхан (головуючий князь) в 770—775 роках. За переліком Багратуні-правителів рахується як Смбат III.

Смбат VII Багратуні
Помер 25 квітня 775[1][2]
Q63301960?, Bagrevandd, Айрарат, Вірменський емірат[1][2]
Діяльність суверен
Титул гахерец ішханd[3]
Рід Багратіди вірменські
Батько Ашот III Багратуні[4]
Брати, сестри Vasak Bagratunid
Діти Ашот IV Багратуні[1], Shapuh Bagratunid[1] і Q21009036?

Життєпис ред.

Син гахерец ішхана Ашота III. У 740-х роках брав участь разом з батьком проти роду Маміконян. Після засліплення батька 748 року відступив з ним до родинних земель. 750 року приєднався до стриєчного брата Саака III. 753 року отримав від останнього посаду спарапета.

761 року після смерті батька успадкував родинні володіння. 770 року за смертю Саака III призначається халіфом аль-Мансуром новим гахерец ішханом. Втім у 775 році приєднався до повстання Мушела VI Маміконяна. Вони разом взяли в облогу Карінн, але лише втратили дозволивши арабському полководцю Амру ібн Амру підійти до Двіна. При цьому Смбат VII ігнорував повідомлення про небезпеку від свого родича Ашота Багратуні з Тарона. Зрештою у вирішальній битві при Баграванді вірменське військо зазнало поразки, а Смбат VII загинув. Титул гахерец ішхан привласнив небіж Ашот Багратуні.

Родина ред.

Дружина — сестра Самвела Маміконяна, ішхана Тарона

Діти:

  • Ашот (760—826), гахерец ішхан
  • Шапух (д/н—821/822), ішхан Тайка
  • Баграт (д/н—792)

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 113.
  2. ↑ а б в Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families — P. http://www.fmg.ac/Projects/MedLands/ARMENIA.htm.
  3. ↑ Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 113 et 508.
  4. ↑ Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 112–113.

Джерела ред.

  • René Grousset, Histoire de l'Arménie des origines à 1071, Paris, Payot, 1947 (réimpr. 1973, 1984, 1995, 2008)
  • Cyrille Toumanoff, Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques, Rome, 1990
  • Christian Settipani, Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs. Les princes caucasiens et l'Empire du vie au ixe siècle, Paris, de Boccard, 2006
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Смбат_VII_Багратуні&oldid=40484783