Ашот IV М'ясоїд (вірм. Աշոտ Մսակեր; д/н —826) — 16-й гахерец ішхан (головуючий князь) в 790804 роках і 1-й ішханац ішхан (князь князів) у 804826 роках.

Ашот IV Багратуні
Народивсяневідомо[1]
Помер826[1]
Діяльністьсуверен
Титулprince of princes of Armeniad[2]
РідБагратіди вірменські[1]
БатькоСмбат VII Багратуні[1]
Брати, сестриShapuh Bagratunid
ДітиHrip'sime Bagratunid, Смбат VIII Багратуні і Баграт II Багратуні

Життєпис

ред.

Син гахерец ішхана Смбата VII. Після загибелі батька у 775 році втік до міста Даруйнк (неподалік від кордону з Візантією). Економічному посиленню Ашота посприяло відкриття срібних копалень в Спері. У 780-і роки викупив у роду Камсаракан області Ширак і Аршарунік, після чого переніс свою резиденцію з Даруйнка до Багарану.

Завдяки вмілій дипломатії та шлюбним союзам, Ашот зумів відновити вплив свого роду, домігшись затвердження себе у 790 році гахерец ішханом. Призначив свого брата Шапуха спарапетом. За цим стикнувся зі спротивом родів Маміконянів і Арцруні. Завдяки вправній кампанії зумів остаточно звести нанівець будь-який вплив перших. За цим надав прихисток роду Гнуні.

Протистояння з нахараром Амазаспом II Арцруні було більш напруженим, але Багратуні не досяг успіху. В цьому отримав підтримку з боку халіфа Гаруна ар-Рашида, який вважав Арцруні бульш небезпечним, а Ашота IV вірним слугою. Тому 804 року надав тому новий титул — ішхананц ішхана, чим закріпив владу останнього над іншими вірменськими князями.

Скориставшись заворушеннями в халіфаті після смерті халіфа в 809 році, Ашот IV зміг значно розширити свої землі, придбавши їх в родичів (Ашоцк, Лорі, Мокк, Сасон, Шимшат) та вплив серед ішханів. Водночас відкинув пропозицію харанського єпископа перейти у православ'я.

В цей час виступив проти іншої сили Кайситів, що захопили землі Маміконянів в Тароні і Тайку. В результаті запеклих двох кампаній вдалося захопити у суперника Східний Тайк, Тарон, захистити від зазіхань Ширак й Аршарунік. У відповідь 813 року Джахап аль-Кайсі захопив Двін, столицю Вірменського емірату. Ашот IV доєднався до халіфського війська, яке здолало війська Кайситів.

До кінця життя зберігав вірність багдадським халіфам, постійно зміцнюючи владу. У 821 році відправив брата Шапуху на допомогу халіфському війська, що боролася з Бабеком. Помер 826 року. Його сини Баграт і Смбат розділили володіння.

Родина

ред.
  • Ріпсіме, дружина Амазаспа II Арцруні, нахарара Васпуракану
  • Баграт (д/н—851), ішханац ішхан
  • Смбат (д/н—855), ішханац ішхан

Джерела

ред.
  • Aram Ter-Ghewondyan: The Arab Emirates in Bagratid Armenia. Livraria Bertrand, Lisbon 1976
  • Seta B. Dadoyan: The Armenians in the Medieval Islamic World: The Arab Period in Arminiyah, Seventh to Eleventh Centuries. Transaction Publishers, 2011, ISBN 9781412846523.
  1. а б в г д Հայկական սովետական հանրագիտարանԵրևան: 1974. — Т. 1. — С. 487–488.
  2. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. ԽուդավերդյանՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.