Мушел (Мушег) VI Маміконян (вірм. Մուշեղ Զ Մամիկոնյան; бл. 710 —775) — 11-й гахерец ішхан (головуючий князь) в 748753 роках.

Мушел VI Маміконян
Народився невідомо[3]
Помер 19 квітня 775[1][2]
Bagrevandd, Айрарат, Велика Вірменія[4]
·загиблий у бою[3]
Діяльність суверен
Учасник Battle of Bagrevandd
Титул гахерец ішханd[5][6][7] і Ishkhand[3]
Посада гахерец ішханd
Рід Маміконянd[3]
Батько Hrahat Mamikoniand[1][8]
Брати, сестри Григор II Маміконян

Життєпис ред.

Ймовірно син Грагата Маміконяна (за іншою версією — Мушела V Маміконяна). Народився близько 710 року. Протягом 726—732 років разом з братами Давидом і Григором був наближеним до гахерец ішхана (головуючого князя) Вірменії Артавазда Камсаркана, оскільки їх сестра Шушан була заміжня на ним.

Нічого не відомо про дії Мушела у 732 році, коли його брати Давид і Григор повстали проти нового гахерец ішхана Ашота III Багратуні. Лише у 740-х роках активно брав участь у новому повстанні проти останнього, яке перетворилося на антиарабське повстання.

748 року після смерті брата Григора обирається гахерец ішханом. Продовжив боротьбу проти роду Багратуні. Водночас намагався отримати допомогу від Візантії, але марно. У 750 році новий халіф Абу-ль-Аббас ас-Саффах не визнав титулу Мушела Маміконяна, з яким почав боротьбу. 753 році змушений був відмовитися від титулу. На посаду гахерец ішханан було призначено Саака III Багратуні.

Мушел зберіг родинні володіння, відійшовши від державних справ. У 771 році не підтримав повстання свого родича Артавазда, але вже у 774 році очолив антиарабське повстання викликане подвоєнням податків з населення. Спочатку завдав поразки арабам біля Двіна. До нього приєднався спарапет Смбат VII Багратуні, але у битві біля Баграванда коаліція вірменських ішханів на чолі з Маміконяном і Багратуні зазнала нищівної поразки. У битві загинули обидва очільника повсталих.

785 року його зять емір аль-Кайсі захопив володіння мушела, сини втекли до Васпуракана, де були вбиті Хамазаспом Арцруні.

Родина ред.

  • Шапур (д/н—785)
  • Вардан (д/н—785)
  • донька, дружина Джахапа аль-Кайсі, еміра Манцікерту
  • 3 доньки

Примітки ред.

  1. а б в Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiquesRome: 1990. — P. 333.
  2. а б Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècleParis: 2006. — P. 144–145. — ISBN 978-2-7018-0226-8
  3. а б в г Armenian Soviet Encyclopedia, vol. 8 — Т. 8. — С. 81.
  4. Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècleParis: 2006. — P. 144. — ISBN 978-2-7018-0226-8
  5. Histoire de l'Arménie des origines à 1071 — С. 316–319.
  6. Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiquesRome: 1990. — P. 508.
  7. Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècleParis: 2006. — P. 142. — ISBN 978-2-7018-0226-8
  8. Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècleParis: 2006. — P. 142–147. — ISBN 978-2-7018-0226-8

Джерела ред.

  • René Grousset, Histoire de l'Arménie des origines à 1071, Paris, Payot, 1947 (réimpr. 1973, 1984, 1995, 2008)
  • Cyrille Toumanoff, Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques, Rome, 1990
  • Christian Settipani, Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs. Les princes caucasiens et l'Empire du vie au ixe siècle, Paris, de Boccard, 2006