Сліченко Микола Олексійович

російський радянський актор театру і кіно, театральний режисер, співак, педагог

Микола Олексійович Сліченко (* 27 грудня[1] 1934, Бєлгород, РРФСР) — російський радянський актор театру і кіно, театральний режисер, співак, педагог. Єдиний з циган, удостоєний звання Народний артист СРСР (1981)[2][3]. Лауреат Державної премії СРСР (1987).

Сліченко Микола Олексійович
рос. Николай Алексеевич Сличенко
Nikolay Slichenko (cropped).jpg
Ім'я при народженні рос. Николай Алексеевич Сличенко
Народився 27 грудня 1934(1934-12-27) (85 років)
Бєлгород, РСФРР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність актор, театральний режисер, співак, театральний педагог
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Знання мов російська
Роки активності 1951 — тепер. час
Нагороди
IMDb nm0805797
Сторінка в Інтернеті slichenko.ru

БіографіяРедагувати

Під час радянсько-німецької війни втратив багатьох рідних, а батько був розстріляний на очах хлопця в 1942. Після війни сім'я оселилася в циганському колгоспі у Воронезькій області, де Микола почув про існування циганського театру в Москві.

В 1951 був прийнятий в театр «Ромен» артистом допоміжного складу, де працював з провідними акторами театру, серед яких: Ляля Чорна, М. В. Скворцова, С. І. Андреєва, М. І. Черкасова, С. Ф. Шишков, І. І. Ром-Лебедєв, В. Ф. Бізев, Н. Г. Нарожний, С. С. Золотарьов, І. В. Хрустальов.

В 1952 на виїзній виставі «Чотири наречених» за п'єсою І. Хрустальова в Загорську (сьогоднішній Сергієв Посад) зіграв роль Лекси, замінюючи хворого актора Сергія Федоровича Шишкова[4]. Пізніше зіграв у цьому спектаклі ще й роль Баді.

Надалі грав у спектаклях поточного репертуару, в яких зіграв понад 60 ролей у театрі, знявся в кіно, в тому числі в картинах «У дощ і сонце», «Мій острів синій», «Весілля в Малинівці».

В 1972 закінчив вищі режисерські курси при ГІТІС, де навчався у народного артиста СРСР А. А. Гончарова.

В 1977 став головним режисером театру «Ромен».

У театрі, в кіно, на естраді виконує циганські та естрадні пісні, старовинні романси.

Створив на базі Музичного училища імені Гнесіних студію підготовки професійних кадрів для театру «Ромен», відкрив Циганський національний курс при Театральному інституті імені Бориса Щукіна.

ФільмографіяРедагувати

Громадянська позиціяРедагувати

6 лютого 2012 зареєстрований як довірена особа кандидата в Президенти РФ Володимира Путіна[5].

ПриміткиРедагувати

  1. за іншими джерелами — 21 грудня
  2. https://comments.ua/life/239176-desyatka-znamenitih-tsigan.html
  3. Микола Сліченко в Російському гуманітарному енциклопедичному словнику[недоступне посилання з червень 2019]
  4. представника циганської династії Шишкових
  5. Постанова ЦВК РФ № 96 / 767-6, 6 лютого 2012

ПосиланняРедагувати