Каринтійські словенці
Каринтійські словенці (словен. Koroški Slovenci, нім. Kärntner Slowenen) — найбільша автохтонна етнічна меншина в Австрії чисельністю близько 13 тис. осіб (2001, перепис).
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ac/Map_at_carinthia_municipalities_%28Slovenes%29.png/250px-Map_at_carinthia_municipalities_%28Slovenes%29.png)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b4/Map_at_carinthia_municipalities_%28Slovenes%29_1971.png/250px-Map_at_carinthia_municipalities_%28Slovenes%29_1971.png)
Історія
ред.Слов'яни заселили Каринтію у IX столітті і створили тут свою протодержаву Карантанію, яке пізніше піддалося поступовій германізації. Каринтійський плебісцит 10 жовтня 1920 привів до того, що велика частина словенців на основній території Каринтії опинилися у складі Австрії. У даний час словенська меншість сконцентрована у південній частині провінції Каринтія, уздовж кордону з республікою Словенія. У деяких поселеннях, наприклад, у селищі Целль, етнічні словенці складають понад 90 % населення. У 90-ті роки місцеві словенські активісти почали ратувати за відродження словенської мови і культури у Каринтії, незважаючи на тиск деяких націоналістично налаштованих німецьких політиків (Йорг Хайдер). Протн, місцеві словенці схильні до процесу германізації, який розпочався після того, як у Каринтії була прокладена Південно-Австрійська залізниця, яка призвела до притоку німецьких поселенців після 1864 року.
Посилання
ред.- Volksgruppenbüros des Landes Kärnten [Архівовано 3 травня 2015 у Wayback Machine.]