Відкрити головне меню

Йорг Гайдер

австрійський політик, лідер правого руху
(Перенаправлено з Йорг Хайдер)


Йорґ Гайдер (нім. Jörg Haider, * 26 січня 1950, Бад-Гойзерн, Верхня Австрія — † 11 жовтня 2008, Ламбіхль, Кетмансдорф, Австрія) — правий австрійський політик, довголітній лідер Австрійської Партії Свободи, 2005 засновник політичної партії Спілка за майбутнє Австрії, в 1989—1991 і з 1999 до 2008 — обраний губернатор Каринтії.

Йорґ Гайдер
Jörg Haider
нім. Jörg Haider
Йорґ Гайдер Jörg Haider

Час на посаді:
1989 — 1991
ПопередникПітер Амброзі
НаступникКрістоф Зернатто

Час на посаді:
1999 — 11 жовтня 2008
ПопередникКрістоф Зернатто
НаступникГерхард Дерфлер

Народився26 січня 1950(1950-01-26)
Австрія Австрія
Помер11 жовтня 2008(2008-10-11) (58 років)
Köttmannsdorf[d], Клагенфурт-Ланд, Каринтія, Австрія[1]
НаціональністьНімець (Австрієць)
Політична партіяАвстрійська Партія Свободи
ПрофесіяПолітик
РелігіяКатолик

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Зміст

БіографіяРедагувати

Йорґ Гайдер закінчив школу в Бад-Ішлі (Зальцкаммергут) на відмінно й у 1968—1973 здобув правничу освіту в Віденському університеті, що там уходив до націоналістичних студентських об'єднань. У 1970—1974, ще бувши студентом, Гайдер очолив молодіжне крило Австрійської партії свободи (Freiheitliche Partei Österreichs, FPÖ). Після дев'яти місяців обов'язкової військової служби, самохіть відслужив ще один річний термін.

ПоходженняРедагувати

Батько Гайдера, простий швець Роберт Гайдер, вступив в НСДАП в 1929 у віці 15 років, і залишався вірним нацизму в період австрофашизм , 1934—1938 , коли партія Адольфа Гітлера була офіційно заборонена . У 1933 він втік до Німеччини і повернувся до Австрії в ході невдалого нацистського путчу в липні 1934 . Після арешту і висилки до Німеччини Роберт Гайдер вступив в Австрійський легіон СА, відслужив два роки у вермахті і знову повернувся до Австрії після аншлюсу . З 1940 — стройовий офіцер, воював на Східному та Західному фронтах, в кінці війни був списаний в запас після поранень . Мати, Доротея Рупп — вчитель за освітою, дочка головного лікаря лікарні в Лінці, також була членом НСДАП. Батьки одружилися в 1945 , незадовго до поразки Німеччини, в той же рік народилася старша дочка Урсула (у заміжжі Хаубнер, також політик, заступник Гайдера в нинішньому Альянсі за майбутнє Австрії). Повоєнний процес денацифікації в цілому обійшов сім'ю стороною (якийсь час Доротеї Гайдер була заборонена робота за фахом). Сім'я жила небагато, проте далекі родичі Гайдера володіли маєтком Беренталь в Каринтії, викуплене за Гітлера у італійських євреїв. Гайдер успадкував його в 1983 , сьогодні Беренталь оцінюється в 15 мільйонів доларів. Про настрої майбутнього політика може свідчити такий факт: коли в дитинстві Гайдер займався фехтуванням, ляльку, на якій він відпрацьовував удари, він назвав Симон Візенталь .

ОсвітаРедагувати

Йорг Гайдер закінчив школу в Бад-Ішлі (Зальцкаммергут) з відзнакою і в 1968-1973 здобув юридичну освіту у Віденському університеті, де входив до націоналістичні студентські об'єднання. У 1970-1974, ще студентом, Гайдер очолив молодіжне крило Австрійської партії свободи (АПС). Після дев'яти місяців обов'язкової військової служби, добровільно відслужив ще один річний термін.

Початок політичної кар'єриРедагувати

Відслуживши, Гайдер повернувся до партійної діяльності та зробив блискавичну кар'єру, ставши 1976 секретарем регіонального відділу в Каринтії. Віком 29 років він став наймолодшим зі 183 членів австрійського федерального парламенту, що його обирають за партійними списками (в ті часи, АПС збирала на виборах не більше від 5-6 % голосів). На початку вісімдесятих років Гайдер, упевнено критикуючи лідерів АПС за альянси з соціал-демократами, піднявся до рівня керівника регіонального відділу. В вересні 1986 на з'їзді АПС Гайдера було обрано на федерального керівника партії, випередивши віце-канцлера Норберта Штегера.

Аж до 1989, на виборах у Каринтії переважала Соціал-демократична партія Австрії. Вже 1989 її частка на виборах упала нижче від 50%, і влада в регіоні перейшла до тимчасового союзу АПС і Австрійської народної партії. Як ділили портфелі, Гайдера було обрано на губернатора Каринтії. Проте 1991 йому довелося подати у відставлення через заяву про те, що «в Третьому Рейху існувала гідна політика працевлаштування, це те, чого нездатний народити нинішній уряд у Відні». Альянс АПС-АНП зруйнувався, й Гайдер зміг повернутися на губернаторський пост тільки 1999, коли його партія досягла 42 % на регіональних виборах.

Під Гайдеровим керівництвом АПС зайняла вкрай правий сектор політичного життя, проголошуючи такі націоналістичні цінності, як вимоги припинити імміграцію й відмовитися від вступу до Європейського Союзу. Нова лінія здобула масове підтримання, й частка АПС на федеральних виборах зросла з 5% 1986 до 27% у 1999 році. Гайдер зумів зломити внутрішні суперечності в партії, ставши одноосібним лідером колись роздрібненого руху. Він привернув на свою сторону й прихильників забороненої нацистської партії, й ліберальний протестний електорат, що раніше голосував за соціал-демократів і АНП. У ці роки в суспільстві стали більше обурюватися зі "стояння" й безруху внаслідок так званої пропорційної системи призначень (нім. Proporz), що за неї визнані політичні меншини мали право на місце у виконавчій владі, а посади середнього рівня закріплювано за їхніми представниками на десятиліття. Всі незадоволені з «великої коаліції» АНП і СДПА збиралися під крилом Гайдерової партії.

Коаліція 2000 року й міжнародний бойкотРедагувати

Європейська офіціоза та преса вважали Гайдера за популіста-вискочня, негідного виходити в велику політику, а його погляди — за несумісні з принципами устрою Євросоюзу. Тому, коли лідер АНП Вольфганг Шюссель і Йорґ Гайдер оголосили про свій союз 2000 року, Австрія вмить стала вигнанкою всередині Європи. Як на команду, 14 країн ЄС різко скоротили співпрацю з Австрією. Ізраїль відкликав свого посла з Відня в лютому 2000 року на знак протесту проти того, щоб впровадити до коаліційного уряду Австрії "Партію свободи". З їхнього погляду, відбулося неприпустиме — в Європі впав негласний санітарний кордон, що не допускав у велику політику радикальних націоналістів. Ізоляція Австрії не принесла користі ані їй, ані Гайдеровим супротивникам. У тому таки 2000 році бойкот було знято, а сам Гайдер склав із себе формального титула лідера АНП на користь Сюзани Рисс-Пассер (заразом залишаючись за реального лідера партії).

Розлам 2002—2005 рокуРедагувати

У вересні 2002, на нараді в Кнітенфельді, опозиційні члени АПС зробили внутрішньопартійний заколот. Рисс-Пассер, бувши не присутньою на нараді, міністр фінансів Грассер і очільник парламентської фракції АНП Вестенгалер подали у відставлення — й із партійних, і з державних посад. Парламентська криза призвела до позачергових федеральних виборів у листопаді 2002. На цих виборах АНП Шюсселя розбила АПС, переманивши більше половини гайдерових виборців (частка АПС скоротилася з 27 до 10 %). Гайдерова спроба знов стати провідником партії провалилася, й відтоді АПС уже ніколи не повернулася на рівень популярності дев'яностих років. Проте на регіональних виборах у Каринтії вона досі лишається сильною (2004 — 42 %).

Провали підсилили бродіння всередині АПС, і 2005 Гайдер, Урсула Гаубнер, віце-канцлер Губерт Горбач та їхні прихильники вийшли з АНП, утворивши нову партію — Альянс за майбутнє Австрії (нім. Bündnis Zukunft Österreich, BZÖ). Залишаючись у коаліції з Австрійською народною партією, Альянс став непримиренним ворогом АПС. Обидві партії внаслідок цього розгубили голоси, й на федеральних виборах 2006 року нова Гайдерова партія заледве перевалила за 4-відсотковий поріг.

Політичну програму Альянсу ґрунтовано на вимогах консервації «старої Європи» (відмова від рівних прав для нових країн-членів ЄС), на вимогах обмежити імміграцію, підтримати місцеве сільське господарство (аж до націоналізації), запровадити пласку шкалу прибуткового податку й податку на валютні спекуляції.

На парламентських виборах 2008 року Альянс за майбутнє Австрії посів четверте місце з 11 % голосів, що давало 21 місце в федеральних зборах.

ЗагибельРедагувати

Йорґ Гайдер загинув унаслідок автомобільної аварії неподік від Клаґенфурта. Службовий автомобіль Гайдерів "VW Phaeton" уночі пішов на обгін і вилетів із траси. Як повідомили представники місцевої поліції, авто перекинулося кілька разів, політик дістав важкі травми голови та грудної клітини, й на шляху до лікарні помер.

У день загибелі мешканці Клагенфурта, столиці австрійської землі Каринтія, приходили до будівлі регіонального парламенту,де багато років працював Гайдер, щоб пошанувати його пам'ять і написати добрі слова в книзі співчуттів. На згадку про нього на місці трагедії було запалено сотні свічок. "Він хотів зробити стільки всього хорошого, — відзначив колишній канцлер Австрії Вольфганг Шюссель — Завдяки йому було проведено багато реформ в Австрії та Каринтії, що були б просто неможливі без нього".[2]

ВинесенняРедагувати

ПосиланняРедагувати