Слейпнір (давньосканд. «той, що ширяє» або «жвавий, моторний, спритний»[1]) — в германо-скандинавській міфології — восьминогий кінь Одіна, породження Локі.

Слейпнір
БатькоСвадільфарі
МатиЛокі
Брати/сестриГель, Фенрір, Йормунґанд, Валі і Narid
Частина відскандинавська міфологія
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Одін на Слейпнірі, ілюстрація з ісландського манускрипту XVIII століття.
Титульний лист манускрипту «Молодша Едда». Тут зображений Одін, Геймдалль, Слейпнір та інші герої германо-скандинавської міфології. 18 століття.

Літературні джерела

ред.

Старша Едда

ред.

У «Старшій Едді» Слейпнір з'являється або згадується в «Мові Ґрімніра», «Мові Сіґрдріви», «Снах Бальдра» (Baldrs draumar) та в «Пісні про Гюндлю».

У «Мові Ґрімніра», Ґрімнір (він же — Одін, який поки що ховається й не видає своєї особи) говорить хлопчику на ім'я Аґнар (у віршах) про те, що Слейпнір — найкращий серед коней.

У «Мові Сіґрдріви», валькірія Сіґрдріва (Sigrdrífa), вона ж — Брюнґільд в інших джерелах, говорить героєві Сіґурдові, що «руни прикрасили зуби Слейпніра та санний підріз». У «Снах Бальдра», після того, як аси зібралися на тінґ й радилися про те, чому сни у Бальдра такі зловісні,

Одін підійнявся,
давній Ґаут,
сідло поклав
на спину Слейпнірові;
звідти він донизу
до Нільфґейму вирушив.

У частині «Пісні про Гюндлю» — «Короткому віщуванні вьольви» йдеться про те, що Локі породив кілька чудовиськ:

Від Анґрбоди Локі
Вовка народив,
а Слейпнір — син Локі
від Свадільфарі
ще одне чудовисько,
найзліше,
на світ народжене
Бюллєйста братом.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Orchard, Andy. Dictionary of Norse Myth and Legend. — ISBN 0 304 34520 2.

Література

ред.
  • The Saga of the Volsungs: The Norse Epic of Sigurd the Dragon Slayer. — ISBN 0-520-23285-2.
  • Edda. — ISBN 0-4608-7616-3.
  • Grammaticus, Saxo. The Danish History. — ISBN 1-42624-0045-4.
  • Hollander, Lee Milton. Old Norse Poems: The Most Important Nonskaldic Verse Not Included in the Poetic Edda.
  • P. M. C. Kermode. Traces of Norse Mythology in the Isle of Man.
  • The Poetic Edda. — ISBN 0192839462.