Відкрити головне меню

Славко Михалич
хорв. Slavko Mihalić
Славко Михалич.jpg
Славко Михалич
Народився 16 березня 1928(1928-03-16)
м. Карловац, тепер Хорватія
Помер 5 лютого 2007(2007-02-05) (78 років)
Загреб, Хорватія
Громадянство Югославія Югославія
Хорватія Хорватія
Національність хорват
Діяльність поет
Alma mater Загребський університет
Мова творів хорватська
Жанр поезія
Членство Хорватська академія наук і мистецтв і Словенська академія наук та мистецтв
Премії Премія Владимира Назора (1992 і 1996) та інші (див. тут)

Славко Михалич (хорв. Slavko Mihalić; *16 березня 1928, м. Карловац, тепер Хорватія5 лютого 2007, Загреб, Хорватія) — хорватський поет і літературознавець, перекладач; член Хорватської академії наук і мистецтв; голова Хорватської спілки письменників (2000).

БіографіяРедагувати

Початкову і середню школу закінчив у Карловаці. Писати вірші почав з 14-річного віку. Поступив на філософський факультет Загребського університету. Там у 1952 році він почав випускати щомісячний літературний часопис «Tribina». Працював редактором у видавництві «Lykos».

Перша збірка віршів Славка Михалича «Камерна музика» вийшла в 1954 році. Наприкінці 1950-х був одним з ініціаторів Стружського фестивалю поезії (Північна Македонія), одного з найбільших подібних на Балканах.

У 1970-х роках, не маючи можливості вільно публікуватися, займався перекладами поезії.

З 1984 року — член, а з 1991 року — дійсний член Хорватської академії наук і мистецтв. Від 1995 року — член-кореспондент Словенської академії наук і мистецтв.

Славко Михалич був нагороджений численними преміями і відзнаками, в тому числі лауреат премій Владимира Назора (річна за книгу віршів у прозі “Zavodnička šuma”, 1992; за життєвий внесок, 1996), Тіна Уєвича (1982), Івана Брлича Мажуранича (1976), нагороди Спілки письменників Хорватії (1957, за книгу віршів “Put u nepostojanje”), Матиці Хорватської (1967, за книгу “Izabrane pjesme”), міста Загреба (1962 — за книгу віршів “Godišnja doba”, 1970 — за книгу віршів “Posljednja večera”), Фонду Мирослава Крлежі (1986), часопису Vjesnik (1998, за працю “Ivan Goran Kovačić” і книгу віршів “Pandorina kutija”).

Поетичні збірки Михалича публікувалися у перекладах понад 20 мовами світу.

КнигиРедагувати

  • 1954Komorna muzika
  • 1956Put u nepostojanje
  • 1957Početak zaborava
  • 1958Darežljivo progonstvo
  • 1964Ljubav za stvarnu zemlju
  • 1966Jezero
  • 1969Posljednja večera
  • 1972Vrt crnih jabuka
  • 1977Klopka za uspomene
  • 1980Izabrane pjesme, u: Pet stoljeća hrvatske književnosti, knj. 164
  • 1981Pohvala praznom džepu
  • 1985Tihe lomače
  • 1987Iskorak
  • 1988Izabrane pjesme
  • 1990Mozartova čarobna kočija
  • 1990Ispitivanje tišine
  • 1992Zavodnička šuma
  • 1993Baršunasta žena
  • 1995Karlovački diptih
  • 1996Približavanje oluje
  • 1997Pandorina kutija
  • 1998Sabrane pjesme
  • 2000Akordeon
  • 2004Močvara
  • 2005Posljednja večera

ПосиланняРедагувати