Скотомогильник
Скотомогильник[1] або худобомогильник[2] — місце для довготривалого поховання трупів сільськогосподарських та домашніх тварин, що загинули від епізоотії (або забитих для запобігання її розповсюдженню). Особливий статус охорони та обліку мають поховання з сибірською виразкою.
В деяких країнах поховання трупів тварин у землю заборонено, їх утилізацію та знищення здійснюють на ветеринарно-санітарних заводах шляхом переробки в м'ясо-кісткове борошно або знищуються (спалюванням або похованням), залежно від висновку ветеринарного спеціаліста і відповідно до нормативних документів.
На топографічних картах місця скотомогильників вказуються спеціальними умовними знаками.[3]
Нормативи будівництва скотомогильника ред.
За санітарними вимогами скотомогильник повинен бути розташований на відстані не менше 1000 метрів від житлових, тваринницьких (у тому числі і птахівницьких) будівель, скотопрогінних трактів, проїжджих доріг, річок, ставків та інших водойм.
Площа під будівництво не менше 600 м², на сухому піднесеному місці не ближче 1 км від інших будівель, водойм та населених пунктів, обноситься глухим парканом заввишки не менше 2 м. З внутрішньої сторони паркану виривають рів завглибшки 1,4 м та шириною 1,5 м, з вийнятого ґрунту роблять вал, через рів перекидають міст. Глибина ґрунтових вод на ділянці має бути не менше 2 м. На території скотомогильника будують одну або кілька біотермічних ям — спеціальних споруд (розмір 3,0: 3,0 м; глибина 9-10 м) для знезараження біологічних відходів. Стіни ями зводять з червоної цегли або інших волого- та термостійких матеріалів, виводять вище рівня землі на 40 см і штукатурять бетонним розчином. На дно укладають шар щебеню та завалюють бетоном. Перекриття — двошарові, між шарами закладають утеплювач, в центрі залишають отвір, що щільно закривається кришкою. З ями виводять витяжну трубу, над ямою будують навіс. При розкладанні біологічного субстрату через 20 днів створюється температура 65-70 ° C, що забезпечує загибель патогенних мікроорганізмів[4]. Повторне використання біотермічної ями дозволяється через 2 роки після останнього закидання та за умови відсутності збудників сибірки у наявних залишках.
Місце для скотомогильника вибирається за вимогами нормативних документів та узгоджується з органами місцевої адміністрації за поданням організації державної ветеринарної служби, узгодженим з центром санітарно-епідеміологічного нагляду[5].
Див. також ред.
- Біотермічна яма — спеціальна споруда для знезараження трупів тварин біотермічним шляхом.[2]
- Кладовище для домашніх тварин
- Цвинтар собак
Примітки ред.
- ↑ Скотомогильник // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ а б Про затвердження Правил облаштування і утримання діючих (існуючих) худобомогильників та біотермічних ям для захоронення трупів тварин у населених пунктах України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). 2008. Процитовано 12 листопада 2022.
Худобомогильник - місце для захоронення трупів тварин.
- ↑ Суботський В.П., Соколова В.В. Топографічне і землевпорядне креслення: навчальний посібник. — Київ : Аграрна освіта, 2010. — С. 155. — 1000 прим. — ISBN 978-966-7906-68-9.
- ↑ БИОЛОГИЧЕСКИЕ ОТХОДЫ • Большая российская энциклопедия - электронная версия. bigenc.ru. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
- ↑ 5. Размещение и строительство скотомогильников (рос.). StudFiles. Процитовано 29 серпня 2019.
Посилання ред.
- В Златоусте построят новый скотомогильник. 10 жовтня 2008. Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 9 квітня 2009.
- «Развитой» скотомогильник. 9 листопада 2008. Процитовано 9 квітня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Федчун, М. І. (2013). Аналіз ефективності оздоровчих заходів проти лейкозу ВРХ в умовах СТОВ «Україна» Обухівського району Київської області.: «Скотомогильник необхідно обгородити парканом, висотою 2 м. Організувати замикання огородженої території. Перед вїздом на дану територію необхідно повісити табличку…»
- Байдевлятов, Ю. А. (2018). Підвищення ефективності вакцинопрофілактики інфекційного ринотрахеїту у корів шляхом застосування комбінованої добавки ЦЕДА-віт.: «Трупи загиблих тварин вивозяться за територію ферми на скотомогильник,…»
- Суботський В.П., Соколова В.В. Топографічне і землевпорядне креслення: навчальний посібник. — Київ : Аграрна освіта, 2010. — С. 155. — 1000 прим. — ISBN 978-966-7906-68-9.
Література ред.
- Ветеринарный энциклопедический словарь: В 2-х томах / Гл. ред. акад. К. И. Скрябин; Сост. и ред. А. Я. Шапиро. — М. : Гос. изд-во сельскохоз. лит-ры, 1950—1951.