Відкрити головне меню

ІсторіяРедагувати

Латинізація і полонізація українців Надсяння розпочаті невдовзі після захоплення поляками Галичини в 1340 р. У 1393 р. перемиський єпископ за заслуги надає село Яну Білому. Для латинізації місцевого українського населення в 1432 р. перемиським єпископом Янушем з Любеня заснована римо-католицька парафія. До 1772 р. село входило до Перемишльської землі Руське воєводства.

У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В 1860 р. повз село прокладена Галицька залізниця імені Карла Людвіга, однак станцію назвали Радимно. У 1880 році село належало до Ярославського повіту. На північний схід від села при дорозі на Львів лежали два хутори; за 1 км, між Сяном і його старим руслом знаходились Загороди (39 будинків і 196 жителів), а за 2 км за Сяном (на правому березі) — Засяння (18 будинків і 105 жителів). Загалом село нараховувало 354 будинки і 1983 жителі, а на землях фільварку римо-католицького перемиського єпископа — 4 будинки і 67 жителів. За віросповіданням 1249 були греко-католиками, 650 — римо-католиками, а 151 — юдеями.[2] Місцева греко-католицька громада належала до парафії Радимно Ярославського деканату Перемишльської єпархії.

У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ярославського повіту Львівського воєводства, гміна Радимно. На 1 січня 1939-го в селі з 1600 жителів було 1130 українців, 450 поляків, 20 євреїв[3], місцева греко-католицька громада належала до парафії Радимно Радимнянського деканату Перемишльської єпархії.

З початком Другої світової війни чоловіків села мобілізовано до польської армії. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережжя Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова воно належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 за постановою Верховної Ради УРСР Засяння включене до Любачівського повіту[4]. 17 січня 1940 року територія ввійшла до Ляшківського району Львівської області. Нові окупанти також мобілізували чоловіків — до Червоної армії. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. За три роки німецької окупації вивезені євреї. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією. Радянські окупанти знову насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За Люблінською угодою від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, селяни гуртувались в загони УПА і відділи самооборони. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР: з лівобережної частини села — 326 осіб (213 родин), із Засяння — 124 українці (33 родини)[5]. Українське населення села, якому вдалося уникнути вивезення до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистка під час проведення Операції «Вісла» і було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[6]. В хати виселених українців поселені поляки.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 754 171 505 78
Жінки 760 183 429 148
Разом 1514 354 934 226

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сколошів

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Skołoszów z Zagrodami i Zasaniem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1889. — Т. X : Rukszenice — Sochaczew. (пол.)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
  4. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  5. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
  6. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль
  7. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.