Склеп трикліній (англ. Tomba del Triclinio (Tarquinia)) — це культова археологічна пам'ятка доби етрусків, яка знаходиться в сучасній Італії, в провінції Вітербо, Тарквінія.

Склеп трикліній

Знахідка ред.

Вперше археологи зіткнулися з цим склепом у 1830 році. Згодом археолги визначилися з датою побудови цієї архіологічної пам'ятки. Склеп Триклінія датується близько V століттям до н.е. Склеп представляє собою рукотворне приміщення з двосхилим дахом. На протилежній від входу стіні та двох бокових є фрески, які дуже добре збереглися. Крім того, іноді цей склеп іменують як «святковий», оскільки на фресках є зоображення сцени бенкету.

Фресковий цикл ред.

Протилежна від входу стіна має сцену сімпосіума, добре відому за зображеннями на давньогрецьких керамічних вазах. Бокові стіни мають стінописи із зображенням танцюристів — юнаків і дівчат на первісно позначеному пейзажі з тонкими деревцями та окремими тваринами. Птахи їдять ягоди, до них підкрадається кіт, також знайдене зображення зайця. Сцени танців сповнені рухів і несподіваного для місця поховання позитива та відсутності драми. Але поховання належало іншому народові — етрускам. Все це навело на припущення, що стінописи виконав або запрошений до етрусків давньогрецький художник, або талановитий етруск, що пройшов навчання в якійсь грецькій колонії. А стінописи — чергове свідчення етапа, коли етруське мистецтво мало помітні впливи мистецтва стародавніх греків.

Фігури танцюристів – у святковому одязі, де яскраво сяють сині, блакитні та червонуваті кольори. Невідомий митець спочатку створював силует персонажа у повний зріст, а потім — його одяг, бо силует фігур добре проглядається під вільно накинутим одягом.

Копії фресок роботи Карло Руспі ред.

Практично у той же рік після археологіческого відкриття у склепі почав працювати художник Карло Руспі. Аби не пошкодити старовинні стінописи, він використав напівпрозорий папір і скопіював на нього силуети усіх фігур в їх реальний розмір. Водночас він робив копії деталей стінописів, зберігаючи їхню колористику. На останньому етапі він переносив зображення на твердий папір у меншому масштабі, що дозволяло робити друковані репродукції етруських фресок із поховання.

З часом кольори фресок зіпсувались, і побачити їх первісний вигляд на період 1830 року можна тільки завдяки копіям Карло Руспі.

Сцена бенкета надала й умовну назву поховальній коморі. На стіні із вхідним отвором знайдене зображення двох вершників, що зіскочили з коней. Їх вважають братами Діоскурами, котрі символізують зміну життя та смерті, світла та темряви.

Склеп і його стінописи відносять до 470 року до н. е. Залишені на первісному місці, фрески почали втрачати яскравість фарб. З міркувань безпеки та з метою запобігання викраденню чи пошкодженню фресок, оригінали стінописів 1949 року були перенесені в Національний археологічний музей містечка Тарквінія.

Поховання № 5513, відкрите на тому ж цвинтарі у Монтероцці, має схожі за сюжетом стінописи. За припущеннями, в похованні № 5513 працював той же майстер або майстерня.

Галерея вибраних фото ред.

Див. також ред.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Склеп трикліній

Джерела ред.

  • Ельницкий Л. А., Елементи релігії й духовної культури древніх етрусків, у кн.: Немировський А. И., Ідеологія й культура раннього Рима, Вороніж, 1964;
  • Залесский Н. Н., До історії етруської колонізації Італії в VII—IV століть до н. е., Л., 1965;
  • Hess, Robert/Paschinger, Elfriede: Das etruskische Italien. Köln 1973. 5. Auflage 1985
  • Sprenger, Maja/Bartoloni, Gilda: Die Etrusker. Kunst und Geschichte. Aufnahmen von Max und Albert Hirmer. München 1977
  • Renda, Ezio: Tarquinia. 1984