Скандербег

Георгій Кастріоті (6 травня 1405 — 17 січня 1468), відомий як Скандербег (алб. Gjergj Kastrioti Skënderbeu, лат. Georgius Castriotus Scanderbegh, тур. İskender Bey, що означає «Пан Олександр») — албанський князь, вождь антиосманського повстання, національний герой Албанії, оспіваний у піснях.

Скандербег
алб. Skënderbeu
Портрет Скандербега в галереї Уффіці, Флоренція
Народився	6 травня 1405(1405-05-06) Круя, Круя (округ), Дуррес, Албанія
Помер	17 січня 1468(1468-01-17) (62 роки) Лежа, Албанія ·малярія
Поховання	Лежа
Країна	Венеційська республіка Османська імперія
Національність	албанці
Діяльність	воїн, політик
Alma mater	Школа Ендерун
Посада	монарх
Конфесія	християнство і іслам
Рід	Кастріоті
Батько	Jovan Kastriotd
Мати	Voisava Tripaldad
Родичі	Irene Castriota Scanderbegd
У шлюбі з	Доніка Кастріотіd
Діти	Gjon Kastrioti IId
Медіафайли у Вікісховищі

Служив у османській армії, але згодом почав війну за незалежність Албанії. Був мусульманином, але пізнійше повернувся до християнства. У багатьох битвах проявляв неабияку мужність, за що османи назвали його Іскандер, тобто — Александр (ім'я Александра Македонського завжди було на Сході синонімом героя). Шолом Скандербега зображений на сучасному гербі Албанії.

Біографія

Народився в сім'ї албанського князя-католика Гьона(Івана) Кастріоті та Воісави, що походила із сербської шляхти. Його в дитинстві віддали султанові Мураду II як заручника. Там він прийняв іслам та став відомий під ім'ям Іскандер-бей або в албанській вимові Скандербег і прославився у битвах за Османську імперію. Під його керівництвом була кавалерія з 5000 османських вершників.

1443 року Скандербег, що повернувся на батьківщину, підняв повстання в Албанії і, проголошений албанськими старшинами вождем албанців, розбив османів на Чорній Дрині, а потім, уклавши союз із Угорщиною, примусив Мурада II зняти облогу з албанського міста Круї. У листопаді 1443 він був оголошений главою князівства Кастріоті.

Коли у його сім'ї відібрали родовий маєток в Круї, Скандербег зрікся мусульманства. 1444 року уклав військово-політичний союз із Венецією та вождями різних племен («Ліга Лежі»), після чого, маючи в своєму розпорядженні невеликий кавалерійський загін, що базувався в Круї, він розгорнув партизанську війну в Північній Албанії.

Завдавши поразки військам Османської імперії в 1449 і 1451 роках, Скандербег був визнаний (1461 рік) султаном Мехмедом II як правитель Албанії.

З не меншим успіхом Кастріоті чинив опір султанові Мехмеду II і навіть після здобуття Константинополя османами 1453 року уклав вигідний для Албанії мир.

Неаполітанський король Фердинанд надав йому титул герцога Сан-П'єтро як нагороду за допомогу проти герцога Анжуйського. 1463 року Кастріоті розірвав, за благословенням папи римського Пія II, мир з османами і знову завдав їм кілька досить відчутних поразок. Мехмед II готувався вислати проти нього всі свої сили, але Кастріоті помер, ймовірно від малярії. Невдовзі після смерті Скандербега албанські землі були підкорені турками та перебували у складі Османської імперії кілька століть. Нащадки Кастріоті знайшли прихисток у Неаполітанському королівстві, де отримали феодальні володіння,

Див. також

• Богдан Хмельницький
• Іван Мазепа
• Скендербеу

Посилання

• Скандербеґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Скандербеґ, властиво Юрій Кастріот // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1753. — 1000 екз.
• I Castriota Scanderbeg (італ.)