Скандербег

Портрет Скандербега в галереї Уффіці, Флоренція

Георг Кастріоті Скандербег (нар. 6 травня 1405 — пом. 17 січня 1468), відомий як Скандербег (алб. Gjergj Kastrioti Skënderbeu, лат. Georgius Castriotus Scanderbegh, тур. İskender Bey, що означає «Пан Олександр») — вождь антиосманського албанського повстання, національний герой Албанії, оспіваний у піснях.

Служив у османській армії, але згодом почав війну за незалежність Албанії. Був мусульманином, але пізніше відрікся. У багатьох битвах проявляв неабияку мужність, за що османи назвали його Скандер, тобто — Олександр (ім'я Олександра Македонського завжди було на Сході синонімом героя). Шолом Скандербега зображений на сучасному Гербі Албанії.

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї албанського князя Кастріота. Його віддали султанові Мураду II як заручника. Там він прийняв іслам під ім'ям Іскандер-бей або Скандербег і прославився у битвах за Османську імперію. Під його керівництвом була кавалерія з 5000 османських вершників.

1443 року Кастріот підняв повстання в Албанії і, проголошений албанськими старшинами вождем албанців, розбив османів на Чорній Дрині, а потім, уклавши союз із Угорщиною, примусив Мурада II зняти облогу з албанського міста Круї. У листопаді 1443 він був оголошений главою князівства Кастріоті.

Коли у його сім'ї відібрали родовий маєток в Круї, Скандербег зрікся мусульманства. 1444 року уклав військово-політичний союз із Венецією та вождями різних племен («Ліга Лежі»), після чого, маючи в своєму розпорядженні невеликий кавалерійський загін, що базувався в Круї, він розгорнув партизанську війну в Північній Албанії.

Завдавши поразки військам Османської імперії в 1449 і 1451, Скандербег був визнаний (1461) султаном Мехмедом II як правитель Албанії.

З не меншим успіхом Кастріот чинив опір султанові Мехмеду II і навіть після здобуття Константинополя османами 1453 року уклав вигідний для Албанії мир.

Неаполітанський король Фердинанд дав йому титул герцога Сан-Петро як нагороду за допомогу проти герцога Анжуйського. 1463 року Кастріот розірвав, за благословенням папи Пія II, мир з османами і знову завдав їм кілька досить відчутних поразок. Мехмед II готувався вислати проти нього всі свої сили, але Кастріот помер, ймовірно від малярії.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

I Castriota Scanderbeg (італ.)