Чорний Дрин
| Чорний Дрин | |
|---|---|
 | |
| 41°10′27″ пн. ш. 20°40′41″ сх. д. / 41.17420000002777414° пн. ш. 20.67810000002777926° сх. д. | |
| Витік | Охридське озеро |
| • координати | 41°10′27″ пн. ш. 20°40′41″ сх. д. / 41.17420000002777414° пн. ш. 20.67810000002777926° сх. д. |
| • висота, м | 695 м |
| Гирло | Дрин |
| • координати | 42°05′52″ пн. ш. 20°24′02″ сх. д. / 42.09780000002777456° пн. ш. 20.40080000002777894° сх. д. |
| Басейн | Адріатичне море |
| Країни: | Північна Македонія і Албанія |
| Довжина | 177 км |
| Площа басейну: | 11 967,5 км² |
| Середньорічний стік | 50 м³/с |
| Притоки: | Радика |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Чорний Дрин (мак. Црн Дрим, алб. Drini i Zi) — річка в Північній Македонії та Албанії. Річка витікає з Охридського озера у македонського міста Струга та зливається з Білим Дрином поблизу албанського міста Кукес, утворюючи річку Дрин.
Гідрографія ред.
Річка витікає з Охридського озера на висоті 695 метрів над рівнем моря і є єдиною річкою, яка витікає з цього озера. На території Північної Македонії на річці побудовані греблі двох гідроелектростанцій, внаслідок чого створені два великих водосховища (Глобовиця і Спиле). Водосховище Спиле біля міста Дебар переходить у Дебарське озеро, в яке впадає основна притока Чорного Дрина — річка Радика.[1] Після греблі Чорний Дрин протягом декількох кілометрів утворює державний кордон між Північною Македонією та Албанією, після чого тече по албанських областях Кукес і Дібер. Основний напрямок течії — північний.
У басейні річки лежить озеро Преспа.
Фауна ред.
У водах Чорного Дрина мешкають різні види риб, такі як короп, головень європейський, вугор європейський, марена звичайна та інші.
Охридский вугор протягом тисячоліть мігрував з Охридського озера в Саргасове море для розмноження. У другій половині 20-го століття при будівництві двох дамб у Північній Македонії і чотирьох в Албанії маршрут міграції вугра повністю перекрили. Греблі стали проблемою для інших видів риб, які колись мігрували від Адріатичного моря до Охридського озера. Згідно з Червоним списком МСОП, європейський вугор вважається вимираючим видом. З 1970 року кількість вугрів зменшилася приблизно на 90 %. Фактори, що впливають на скорочення популяції цього виду: рибальство, деякі види паразитів (наприклад, Anguillicola crassus), будівництво гідроелектростанцій, які перешкоджають їх міграції, тощо. Захист основних районів проживання вугра (та інших видів мігруючих риб) має бути ефективним.[2]
Примітки ред.
|
Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |