Сихра Андрій Осипович

Андрі́й О́сипович Си́хра (1773, Вільна, Річ Посполита3 грудня 1850, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський композитор і педагог чеського похоження. Зачинатель гітарного мистецтва в Росії, можливий творець так званої російської семиструнної гітари.[1].

Сихра Андрій Осипович
рос. Андрей Осипович Сихра
Зображення
Чернецов, Григорій Григорович. Замальовка з натури гітаристів А. О. Сихри (зліва) і С. М. Аксьонова. Папір, олійні фарби, 1832.
Основна інформація
Дата народження 1773(1773)
Місце народження Вільна, нині Литва
Дата смерті 3 грудня 1850(1850-12-03)
Місце смерті Санкт-Петербург, нині Росія
Громадянство Російська імперія
Національність чех
Професія композитор, педагог, гітарист, арфіст
Інструменти семиструнна гітара, гітара, арфа
CMNS: Файли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився в 1773 році в родині віленського вчителя. Батько готував його до музичної діяльності. Займаючись тільки музикою, Сіхра вже у ранній молодості давав концерти на арфі у Вільні і прославився не тільки як виконавець, але й як композитор.

Переїзд до МосквиРедагувати

Переселившись в Москву в 1790-х рр., він стає енергійним і діяльним пропагандистом свого інструменту. Семиструнна гітара Сіхри знаходить своїх шанувальників серед московської публіки, і тут формується його «рання» московська школа: він вчить, вчиться сам, удосконалює інструмент, створює методичний матеріал, закладає основу репертуару семиструнної гітари, виступає на концертах сам і з учнями.

Переїзд до Санкт-ПетербургуРедагувати

Переїхав в С.-Петербуг біля 1813 року.

ТворчістьРедагувати

Вважаеться можливим творецем російської семиструнної гітари. Стрій семиструнної гітари Сихри складався з нот квартсекстаккорду соль мажор, в якому основною басовою нотою була ре.

Творчість Сіхри розвивалася у всіх напрямках: ним були створені перекладання та аранжування, фантазії на теми відомих і модних композиторів, на теми російських народних пісень, оригінальні твори, серед яких особливо слід відзначити екзерсиси. Найбільше місце займають перекладання та аранжування: було природньо, що Сіхра бажав охопити якомога ширше коло музичних явищ свого часу, розширити горизонти інтересів своїх учнів і шанувальників гітари, виховати їх смак.

Він цілком міг би стати концертантом європейського значення, однак вибрав титанічну роботу зі створення та утвердження методики гри на семиструнній гітарі, по вихованню та навчанню численних учнів. Фактично ним була створена професійна школа російських гітаристів зі своїм власним репертуаром, виконавцями і композиторами.

Сихра писав для гітари п'єси і екзерсиси; в 1802 році почав випускати в Москві "Journal pour la quitare a sept cordes" («Журнал для семиструнної гітари»). Видав також «Екзерсіції» і «Теоретичну і практичну школу для семиструнної гітари».[2][3]

ПриміткиРедагувати

  1. Соловьёв Н. Ф. Сихра, Андрей Осипович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. http://abc-guitar.narod.ru/pages/sichra.htm Иллюстрированный биографический энциклопедический словарь. Андрей Осипович Сихра
  3. А.О. Сихра. Теоретическая и практическая школа для семиструнной гитары. — М.: Гос. Изд-во Музыкальный Сектор, 1930