Ситняг бідноцвітий
Ситняг бідноцвітий, ситняг п'ятиквітковий[1][2] (Eleocharis quinqueflora) — вид багаторічних кореневищних трав'янистих рослин родини осокові (Cyperaceae). Етимологія: лат. quinqueflora — «з п'ятьма квітками»[3].
| Ситняг бідноцвітий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
| Рід: | Ситняг (Eleocharis) |
| Вид: | Ситняг бідноцвітий (E. quinqueflora)
|
| Біноміальна назва | |
| Eleocharis quinqueflora | |
| Синоніми | |
|
Heliocharis pauciflora (Lightf.) Link | |
Опис ред.
Кореневища повзучі довгі розгалужені, товщиною 0,2–1 мм. Бруньки в спокої часто присутні на кореневищах або серед стеблових основ, від широко до вузько яйцеподібні, 3–6(10) × 2–5 мм. Стебла темно-зелені, прямовисні, 5–35 см × 0.2–0.5(1.2) мм. Стебла часто злегка зігнуті й безлисті. Наземні листки круглі й рифлені. Суцвіття містять тільки кінцеві колоски довжиною 4–10 мм, шириною до 4 мм. Колоски, як правило, містять від трьох до семи квіток. Приймочок 3. Плоди 1,5–2 мм довжиною, жовто-коричневі. 2n = 20.
Поширення ред.
Загальне ред.
Цей циркумбореальний вид трапляється від Ісландії й крайньої півночі Європи на південь до Марокко і на схід через Сибір, Казахстан, Монголію, Кавказ, Близький Схід і Гімалаї на Камчатку і Північний Китай. Також зростає в Північній Америці від Аляски до Гренландії на схід і на південь до Каліфорнії, Нью-Мексико і Нью-Джерсі. Є також ізольовані популяції в Аргентині й Чилі. Це рослина мілкої стоячої води (вологі луки, трясовини, пустища, гарячі джерела) в основному на вапняних субстратах.
В Україні ред.
Вид є регіонально рідкісним і потребує охорони в Житомирській, Закарпатській та Львівській областях[4].
Див. також ред.
Галерея ред.
Джерела ред.
- ↑ Данилик І. М. Система родини Cyperaceae Juss. флори України // Укр. ботан. журн.. — 2012. — Вип. 69. — № 3. — С. 340, 341.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 420.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets
- ↑ Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0. Архівовано з джерела 16 вересня 2012
- Akhani, H. & Zehzad, B. 2014. Eleocharis quinqueflora. The IUCN (англ.)
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)
- Flora of North America (англ.)
- Flora of NW Europe[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
- Euro+Med Plantbase (англ.)
- Flora of Iceland (webpage of Icelandic Institute of Natural History) (ісл.)
|
Це незавершена стаття про осокові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |