Система Поліванова

Використання

Система Поліванова — система запису російською кирилицею фонем або знаків письма японської мови, розроблена російським мовознавцем Євгенієм Полівановим.

У радянські часи перекладні варіанти Системи Поліванова використовували в академічних виданнях в Україні.^{[джерело?]}

Історія ред.

Система транслітерації Євгенія Поліванова (1930) для російської мови. Розроблена 1917 року, переглянута 1930 року^[1]. У часи Радянської імперії була офіційною системою в усіх радянських академічних виданнях. Після 1991 залишалася найуживанішою системою в Росії.

あ / ア а	い / イ и	う / ウ у	え / エ э	お / オ о
か / カ ка	き / キ ки	く / ク ку	け / ケ кэ	こ / コ ко	きゃ / キャ кя	きゅ / キュ кю	きょ / キョ кё
さ / サ са	し / シ си	す / ス су	せ / セ сэ	そ / ソ со	しゃ / シャ ся	しゅ / シュ сю	しょ / ショ сё
た / タ та	ち / チ ти	つ / ツ цу	て / テ тэ	と / ト то	ちゃ / チャ тя	ちゅ / チュ тю	ちょ / チョ тё
な / ナ на	に / ニ ни	ぬ / ヌ ну	ね / ネ нэ	の / ノ но	にゃ / ニャ ня	にゅ / ニュ ню	にょ / ニョ нё
は / ハ ха	ひ / ヒ хи	ふ / フ фу	へ / ヘ хэ	ほ / ホ хо	ひゃ / ヒャ хя	ひゅ / ヒュ хю	ひょ / ヒョ хё
ま / マ ма	み / ミ ми	む / ム му	め / メ мэ	も / モ мо	みゃ / ミャ мя	みゅ / ミュ мю	みょ / ミョ мё
や / ヤ я		ゆ / ユ ю		よ / ヨ ё
ら / ラ ра	り / リ ри	る / ル ру	れ / レ рэ	ろ / ロ ро	りゃ / リャ ря	りゅ / リュ рю	りょ / リョ рё
わ / ワ ва				を / ヲ о
ん / ン н

が / ガ га	ぎ / ギ ги	ぐ / グ гу	げ / ゲ гэ	ご / ゴ го	ぎゃ / ギャ гя	ぎゅ / ギュ гю	ぎょ / ギョ гё
ざ / ザ дза	じ / ジ дзи	ず / ズ дзу	ぜ / ゼ дзэ	ぞ / ゾ дзо	じゃ / ジャ дзя	じゅ / ジュ дзю	じょ / ジョ дзё
だ / ダ да	ぢ / ヂ дзи	づ / ヅ дзу	で / デ дэ	ど / ド до	ぢゃ / ヂャ дзя	ぢゅ / ヂュ дзю	ぢょ / ヂョ дзё
ば / バ ба	び / ビ би	ぶ / ブ бу	べ / ベ бэ	ぼ / ボ бо	びゃ / ビャ бя	びゅ / ビュ бю	びょ / ビョ бё
ぱ / パ па	ぴ / ピ пи	ぷ / プ пу	ぺ / ペ пэ	ぽ / ポ по	ぴゃ / ピャ пя	ぴゅ / ピュ пю	ぴょ / ピョ пё

1) は /ha/, へ /he/ записуються як ва, э, коли використовуються як граматичні частки (відмінкові суфікси):

母は国へ帰る хаха ва куни э каэру (мати повертається на вкраїну)^{[уточнити]}

2) Після голосних い /і/ записується як й:

臭い ніой (запах)

3) Перед голосними знак ん /ɴ/ записується як нъ:

純一 Дзюнъити

真一 Синъити

4) Перед б, п, м знак ん /ɴ/ записується як м:

本間 Хомма

5) Подвоєння приголосного звуку, що позначається маленьким っ записується подвоєнням наступної літери. Винятком є сполучення っつ, що записуєтеся як тцу:

一般 иппан (звичайний)

四つ ётцу (чотири)

6) Узвичаєні японські слова записуються без змін

東京 Токио (а не Токё)

横浜 Йокогама (а не Йокохама)

円 иена (а не эн)

寿司 суши (а не суси)

芸者 гейша (а не гэйся)

Примітки ред.

↑ Поливанов Е. Д., Плетнер О. В. Грамматика японского разговорного языка (Труды Моск. ин-та востоковедения им. Н. Н. Нариманова, XIV). — Москва: 1930. (рос.)

Джерела ред.

Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930.
Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886.

[1] Поливанов Е. Д., Плетнер О. В. Грамматика японского разговорного языка (Труды Моск. ин-та востоковедения им. Н. Н. Нариманова, XIV). — Москва: 1930. (рос.)

[1]