Сирота Святослав Анатолійович

український футболіст

Святосла́в Анато́лійович Сирота́ (нар. 1 жовтня 1970, Київ, Українська РСР, СРСР) — український футболіст і футбольний функціонер. Майстер спорту України (1995). У 2008—2010 роках — президент Професіональної футбольної ліги України.

Ф
Святослав Сирота
Святослав Сирота
Особисті дані
Повне ім'я Святослав Анатолійович Сирота
Народження 1 жовтня 1970(1970-10-01) (52 роки)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Зріст 192 см
Вага 90 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987—1991 СРСР «Динамо» (Київ) 0 (0)
1992 Україна «Динамо» (Київ) 0 (0)
1992 Україна «Динамо-2» (Київ) 2 (-2)
1993—1994 Україна «Верес» (Рівне) 45 (-45)
1994—1996 Україна «Дніпро» (Дніпропетровськ) 30 (-28)
1996 Україна «Нива» (Тернопіль) 0 (0)
1997 Росія «Газовик-Газпром» 14 (-11)
1998 Узбекистан «Дустлик» 10 (-?)
Звання, нагороди
Звання
Майстер спорту України

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

ЖиттєписРедагувати

1994 року закінчив кафедру футболу Українського державного університету фізичного виховання і спорту.

1987—1998 pp. — гравець команд «Динамо» (Київ), «Верес» (Рівне), «Дніпро» (Дніпропетровськ), «Газовик-Газпром» (Іжевськ, Росія), «Дустлик» (Узбекистан).

Бронзовий призер чемпіонатів України (1995, 1996) та фіналіст Кубка України (1995) у складі команди «Дніпро» (Дніпропетровськ).

2001 p. — тренер юнацької збірної команди України (U-15).

2002—2004 pp. — технічний секретар Федерації футболу м. Києва.

2004 р. — інспектор Професіональної футбольної ліги України.

2004—2008 pp. — відповідальний секретар Професіональної футбольної ліги України.

З липня 2008 року — виконавчий директор Професіональної футбольної ліги України.

2008—2010 роки — президент Професіональної футбольної ліги України.

З 31 січня 2015 року — перший віце-президент Асоціації футбольних арбітрів України.

У березні 2015 року взяв участь у товариському матчі з нагоди 60-річчя відомого футболіста СРСР Хорена Оганесяна між збірною СРСР та збірною світу як помічник головного тренера збірної світу Євгена Ловчева. Матч закінчився внічию 3-3.

З червня 2015 року по червень 2016 року працював спортивним директором ФК «Зоря» (Бельци, Молдова). За цей час команда посилилася хорошими футболістами і вперше в своїй історії виграла Кубок Молдови і завоювала путівку в Лігу Європи.

У серпні 2016 року призначений віцепрезидентом ФК «Зугдіді» (Грузія)[1].

З вересня 2018 по квітень 2019 року очолював опікунську раду МФК «Прикарпаття», проте після протесту прикарпатських ультрас змушений був покинути пост у цьому клубі[2].

Кандидат у народні депутати від партії «Соціальна справедливість» на парламентських виборах 2019 року, № 4 у списку. Тренер-викладач ДЮСШ-10[3].

Після початку російського вторгнения в Україну 2022 року вступив до лав ЗСУ. У боях за Сєвєродонецьк під час обстрілу був сильно контужений і потрапив до шпиталю.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати