Синевир (село)

Синевирська територіальна громада, Хустський район, Закарпатська область

Синеви́р — село в Україні, центр Синевирської громади Хустського району Закарпатської області. Населення — 4805 осіб.

село Синевир
Герб Синевира Прапор Синевира
Світанок у селі Синевир
Світанок у селі Синевир
Світанок у селі Синевир
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Хустський район
Громада Синевирська сільська громада
Код КАТОТТГ UA21120230010059829
Основні дані
Засноване XV століття
Населення 4805
Поштовий індекс 90041
Телефонний код +380 3146
Географічні дані
Географічні координати 48°29′48″ пн. ш. 23°36′52″ сх. д. / 48.49667° пн. ш. 23.61444° сх. д. / 48.49667; 23.61444Координати: 48°29′48″ пн. ш. 23°36′52″ сх. д. / 48.49667° пн. ш. 23.61444° сх. д. / 48.49667; 23.61444
Середня висота
над рівнем моря
659 м
Водойми р. Теребля, р. Озерянка, струмок Фульївець
Місцева влада
Адреса ради с. Синевир, 1066, Хустський р-н, Закарпатська обл., 90041
Сільський голова Куруц Микола Михайлович
Карта
Синевир. Карта розташування: Україна
Синевир
Синевир
Синевир. Карта розташування: Закарпатська область
Синевир
Синевир
Мапа
Мапа

CMNS: Синевир у Вікісховищі

Географія ред.

Село Синевир оточують гори центральних лісистих Карпат (масив Привододільні Горгани).

На північно-східній околиці присілку села струмок Фульївець впадає у річку Озерянку.

На північ від села розташовані водоспади — Кам'янецький та Шипун.

Історія ред.

Згідно з документами, село разом з лісами, розташованими навколо нього, було володінням спадкоємців Карніша і Крічфолуші. Серед землевласників згадуються і Бернат Ласко, Кун Петер, Тегза та інші. В їхні володіння входили луки, пасовиська, полонини, ліси. Згідно з письмовими джерелами 1851 р. лісові багатства села складалися з прекрасного смерекового лісу.

На початку XIX ст. почалося хижацьке винищення лісів, посилилася експлуатація верховинців — лісорубів. Торгівля лісом приносила великі прибутки. В лісовому господарстві було зайнято понад половини жителів села. Праця лісорубів та бокорашів була тяжкою і небезпечною, вимагала великих затрат фізичної сили, вміння та героїзму.

З 1843 р. селище мало власну символіку: печатку з зображенням чотирьох дерев, перед якими стоїть лісоруб з сокирою.

27 травня 2016 року в Синевирі відкрито пам'ятну дошку Сергію Цімботі.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4532 особи, з яких 2151 чоловік та 2381 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 4802 особи.[2]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,90 %
російська 0,08 %

Пам'ятки ред.

Музей лісу і сплаву ред.

У червні 2010 року розпочав роботу відновлений Музей лісу і сплаву (розташований біля північно-східної околиці села). У ньому можна ознайомитись з макетами вузлів, споруд і пристосувань усього технологічного процесу заготівлі, сортування, зберігання і транспортування деревини у вигляді плотів-бокорів, а також побачити інші експонати музею лісосплаву, котрий був зруйнований повінню 1998 року. Неподалік від музею розташоване високогірне озеро Озірце.

Природничі пам'ятки ред.

В околицях села розташований іхтіологічний заказник місцевого значення Кантина.

Присілки ред.

Береги ред.

Об'єднане з селом Синевир рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967.

Згадки: 1892 — Berchi, 1898 — Berchi, 1902 — Berchi, 1944 — Berehi, Береги, 1983 — Береги.

Хащовата ред.

Згадки: 1892 — Chascsováti (Hnt.), 1898 — Chastyováti (Hnt.), 1902 — Hascsovata (Hnt.).

Чорна Ріка ред.

Згадки: 1892 — Csornorika (Hnt.), 1898 — Csornarika (Hnt.), 1902 — Csornarika (Hnt.).

Маркушовець ред.

Згадки: 1892 — Markuszovecz, 1898 — Markuszovecz, 1902 — Markusovec, 1905 — Markusovecz .

Вагаш ред.

Згадки: 1888 — Vágás, 1892 — Vágás, 1898 — Vágás, 1902 — Vágás, 1905 — Vágás, 1944 — Vágás, Вагашъ.

Товчка ред.

Згадки: 1780-1 — Tocska, 1789 — Tocska, 1805 — Toucska, 1808 — Tócska, 1828 — Tocska, Tocska, 1892 — Szinevér-Tocska, 1898 — Tocska, 1907 — Tócska, 1913 — Tócska, 1925 — Točka, 1930 — Toučka, 1944 — Tócska, Товчка.

Релігія ред.

Сучасні церкви села:

  • Церква Успіння пресвятої Богородиці 1905 року;
  • Церква Преображення Господнього 1930-х років.

Цікаві факти ред.

В селі Синевир описуються події з роману «Хлопці з Бобрової річки» Ярослава Фоглара.

Співпраця ред.

 Полліна, Італія (2022)[4]

Відомі люди ред.

У поселенні народились:

  • Цімбота Сергій Михайлович (1985—2015) — учасник російсько-української війни;
  • Фічора Іван Васильович (нар. 1939) — український педагог;
  • Чаба Нодь (нар. 1906) — інженер-механік та електрик, письменник з економіки і техніки. З 1950 року був науковим співробітником Енергетичного інституту Румунської академії наук.

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  4. Синевирська громада розвиває співпрацю з італійським муніципалітетом Полліна за підтримки U-LEAD. decentralization.gov.ua. Процитовано 26 травня 2023.

Посилання ред.