Симео́н Адамови́ч (невідомо — після 1677) — український православний духівник. Протопіп ічнянський (до 1661) і ніжинський (1662—1677)[1]. Авантюрист, агент московського уряду в Україні.[1]

Симеон Адамович
Протопіп Ічнянський
 — 1661
Протопіп Ніжинський
1662 — 1677
Попередник: Методій (Филимонович)
 
Смерть: 1677(1677)

Біографія ред.

Дата і місце народження Симеона Адамовича невідомі. Представник роду Адамовичів. Вислужився завдяки доносам до Москви[1]. Деякий час підтримував Івана Брюховецького у протистоянні із Якимом Сомком, за що останній позбавив його протопопства й переслідував. Згодом допомагав промосковському єпископові Методію Филимоновичу[1]. На початку гетьманства Брюховецького відновлений на протопопстві. Спільно з Методієм вступив у конфлікт із гетьманом, що завершився арештом Симеона (1668 рік). Після цього підтримував чернігівського полковника Дем'яна Многогрішного. Знову арештований і відісланий до Петра Дорошенка в Чигирин[1]. Звідтіля втік до Ніжина[1]. Восени 1668 року арештований Многогрішним, але за рік вийшов на волю, став довіреною особою і радником лівобережного гетьмана[1]. Доніс на нього в Москву, зокрема про листування Многогрішного із Дорошенком[1]. Потім був свідком у справі Многогрішного. Агітував московський уряд збільшити в Україні московське військо. Безуспішно намагався втертися у довіру до нового гетьмана Івана Самойловича. 1676 року знову арештований, переданий до військового суду[1]. У січні 1677 року отримав смертний вирок, який замінили ув'язненням у монастирі[1]. Влітку 1677 року засланий до Сибіру[1]. Дата і місце смерті невідомі[1].

Примітки ред.

Посилання ред.

Література та джерела ред.