Відкрити головне меню

Сильвестр Кулябка (світське ім'я Семен)(1704, Лубни — 1761, Санкт-Петербург) — український латиномовний письменник, богослов і гомілетик. Автор творів «Cursus philosophicus» (1737) та «Theologicae scientiae summa» (1743). Син бунчукового товариша, онук гетьмана Данила Апостола і двоюрідний брат єпископа Йоасафа Горленка.

Архієпископ Сильвестр
Симеон Петрович Кулябка
Архієпископ Сильвестр
Портрет Архієпископа Сильвестра Кулябки
Архієпископ Санкт-Петербурзький і Шліссельбурзький
25 квітня 1750 — 17 квітня 1761
Попередник: Феодосій (Янковський)
Наступник: Вениамін (Пуцек-Григорович)
Єпископ Костромський і Галицький
25 листопада 1745 — 17 квітня 1750
Попередник: Симон (Тодорський)
Наступник: Генадій (Андрієвський)
 
Народження: 1704(1704)
Лубни
Смерть: 25 червня 1761(1761-06-25)
Санкт-Петербург
Похоронений: Благовіщенська церква Олександро-Невська лавра

Ректор (1740-1745) Києво-Могилянської академії.

Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої). Єпископ Костромський і Галицький РПЦ (б); архієпископ Петербурзький і Шліссельбурзький РПЦ (б).

БіографіяРедагувати

Сильвестр Кулябка народився 1704 року у м. Лубни в сім'ї Петра Івановича Кулябки та Ганни Данилівни Кулябки. Був онуком гетьмана Данила Апостола та двоюрідним братом єпископа Йоасафа Горленка. 1726 році закінчив кур с Київської Академії і вступив до Києво-Межигірського монастиря.

У березні 1727 в Києво-Межигірському монастирі прийняв чернечий постриг, взяв ім'я Сильвестр, висвячений в сан ієромонаха і призначений учителем Києво-Могилянської академії, а 9 серпня 1740 ректором тієї ж академії та архімандритом Києво-Братського монастиря.

Керуючи Києво-Могилянською академією, викладав богослів'я (1740-1745).

Згодом проповідник при дворі цариці Єлисавети (частина проповідей видана друком). У 1745—1750 роках єпископ Костромський РПЦ (б). З 1750-1761- архієпископ Петербурзький і Шліссельбурзький РПЦ (б), єпископ Костромський та Галицький (1945-1750)

Вважався знаменитим богословом: учні називали його, як avreus benedicendus magister; його повчання відрізняються строгою розважливістю і моралями; тринадцять з них були надруковані. За відгуком одного з дослідників його проповідей, «був живим викладачем живого слова з церковної кафедри». Він від природи відрізнявся ораторським красномовством, яке було простим і душевним.

Помер 25 червня 1761 року у м. Санкт-Петербург. Похований у Благовіщенській церкві Олександро-Невської лаври.

Джерела та літератураРедагувати