Сивирин Анатолій Олексійович
| Анатолій Сивирин | ||||
|---|---|---|---|---|
| Анатолій Олексійович Сивирин | ||||
| Народився | 7 січня 1955 с.Остапівка Миргородського району Полтавської області | |||
| Помер | 16.03. 2011 м. Тернопіль | |||
| Громадянство |  СРСР →  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Мова творів | українська | |||
| Напрямок | література | |||
| Членство | Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України | |||
| Премії | лауреат премії імені Володимира Вихруща | |||
|
| ||||
Анатолій Олексійович Сивирин (7 січня 1955 р., с. Остапівка Миргородського району Полтавської області — 16 березня 2011, м. Тернопіль) — письменник, правознавець. Член НСЖУ (2003), НСПУ (2004).
Життєпис
ред.Навчався в Остапівській середній школі, потім у Кременчуцькому гірничому технікумі.
1973—1975 — проходив сторокову військову службу в Чернівцях.
У 1977 році за направленням МВС УРСР почав служити в міліції. 1984 року закінчив Київську вищу школу МВС СРСР ім. Дзержинського, спеціальність — правознавство.
До 2005 року працював у державтоінспекції УМВС України в Тернопільській області.
Літературна діяльність
ред.У 2002 році почав літературну діяльність, видавши книгу «Хрест Лугового».
Автор семи книг з творами драматично-пригодницького жанру. Його оповідання та повісті друкувалися в обласних часописах «Свобода», «Вільне життя», «Досьє-02» та «Четверта влада», у збірниках «І було пекло на землі», «Чорна тінь голодомору 1932-33 років над Тернопіллям», «Подільська толока», журналі «Літературний Тернопіль» [1].
Член Національної спілки журналістів України (2003), Національної спілки письменників України (2004).
Відзнаки
ред.- Нагороджений грамотами Тернопільської обласної ради і облдержадміністрації (2004) та Національної спілки письменників України (2005) за вагомий внесок у розвиток української літератури.
- Лауреат Літературної премії імені Володимира Вихруща (2004).
Книги
ред.- Сивирин А. Хрест Лугового. Повісті. — Тернопіль: Посібники і підручники, 2002. — 192 с.
- Сивирин А. Окупація. Пригодницькі твори. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. — 104 с.
- Сивирин А. Лежачого не б'ють. Гостросюжетна повість-трилогія. — Тернопіль: Джура, 2004. — 436 с.
- Сивирин А. Цвіт папороті. Повісті та оповідання. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. — 204 с.
- Сивирин А. Відрікаюсь тебе, сатано. Пригодницький роман. — Тернопіль: Джура, 2004. — 180 с.
- Сивирин А. Легенди Білої зорі. Оповідання, легенди, бувальщина. — Тернопіль: Джура, 2004. — 144 с.
- Сивирин А. Ні грошей, ні слави. Повісті, оповідання. — Тернопіль: Джура, 2006. — 272 с.
- «Для чого живеш на світі?» (2007).
- «Таємниця старого лісі» (2008).
- «Всесильна зброя» (2009).
- Сивирин А. Сканер. Проза. — Тернопіль: Джура, 2010. — 184 с.[2]
Джерела
ред.- Літературне Тернопілля 1984—2007 рр. /антологія/ видання 1-е, — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф». — С. 534
- Письменники Тернопілля [Текст]: члени Національної спілки письменників України / ред. Є. Безкоровайний. — Тернопіль: Терно-граф, 2010. — С.76.