Сибірський сонячний радіотелескоп

Сибірський сонячний радіотелескопрадіотелескоп, розташований у Росії, в Бурятії, призначений для спостереження Сонця. Знаходиться на території Радіоастрофізичної обсерваторії «Бадари», що належить Інституту сонячно-земнї физики Сибірського відділення РАН. Розташований в лісистій Тункінській долині між хребтами Східний Саян і Хамар-Дабан за 220 км від Іркутська[2]. Спостереження телескопа дають інформацію як про сонячні активні області (сонячні спалахи, корональні викиди маси) і про спокійні об'єкти на Сонці (корональні діри, яскраві корональні точки, волокна).

Сибірський сонячний радіотелескоп
Координати 51°45′33″ пн. ш. 102°13′08″ сх. д. / 51.75916666669477451° пн. ш. 102.218888888917788904° сх. д. / 51.75916666669477451; 102.218888888917788904
Збудовано 1983[1]
Стиль телескопа радіотелескоп
Вебсайт badary.iszf.irk.ru
Мапа
CMNS: Сибірський сонячний радіотелескоп у Вікісховищі

Історія ред.

Будівництво телескопа почалося 1974 року. Остаточне введення в експлуатацію відбулось в серпні 1984[3] року. Колектив авторів телескопа був нагороджений премією Уряду РФ в галузі науки і техніки за 1996 рік.

Технологія ред.

Радіотелескоп є хрестоподібним радіоінтерферометром, що складається з двох ліній параболічних антен по 512 антен в кожній лінії, орієнтованих у напрямках схід-захід і північ-південь. Антени мають діаметр 2,5 м і встановлені на рівній відстані 4,9 м одна від одної.

Радіотелескоп призначений для вивчення сонячної атмосфери в мікрохвильовому діапазоні на частоті 5,7 ГГц в інтенсивності та круговій поляризації.

Примітки ред.

  1. Grechnev, V.V.; Lesovoi, S.V.; Smolkov, G. Ya.; Krissinel, B.B.; Zandanov, V.G.; Altyntsev, A.T.; Kardapolova, N.N.; Sergeev, R.Y.; Uralov, A.M. (2003). The Siberian Solar Radio Telescope: the current state of the instrument, observations, and data. Solar Physics. 216 (1/2): 239—272. Bibcode:2003SoPh..216..239G. doi:10.1023/A:1026153410061.
  2. The Siberian Solar Radio Telescope – ISTP SB RAS. en.iszf.irk.ru. Процитовано 2 June 2019.
  3. Год 1984-й. Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 6 квітня 2010.

Посилання ред.