Інститут сонячно-земної фізики Сибірського відділення РАН
Інститут Сонячно-земної фізики Сибірського відділення РАН — науковий центр Сибірського відділення Російської академії наук. Розташований в Іркутську.
| Інститут сонячно-земної фізики Сибірського відділення РАН | ||||
|---|---|---|---|---|
Основні дані
| ||||
| Країна |
 Росія | |||
| Тип | інститут Російської академії наукd | |||
| Материнська організація |
Department of Earth Sciencesd, Міністерство науки та вищої освіти РФd[1] і Irkutsk Scientific Center SB RASd | |||
| Вебсторінка | ru.iszf.irk.ru | |||
 Інститут сонячно-земної фізики Сибірського відділення РАН у Вікісховищі | ||||
Директори
ред.- В. Є. Степанов (1964—1978)
- Н. М. Єрофєєв (1978—1982)
- Г. О. Жеребцов[ru] (1982—2010; до 1984 — в. о. директора)[2]
- О. П. Потєхін[ru] (2010—2016)[3]
- О. В. Медведєв[ru] (з 2016; до 2018 — в. о. директора)
Історія
ред.У 1960 році на базі найстарішої в Сибіру магнітної обсерваторії (Іркутська Миколаївська геофізична обсерваторія), створеної в 1886 році, був заснований Сибірський інститут земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль Сибірського відділення Академії наук СРСР. 11 лютого 1992 року його було перейменовано на Інститут сонячно-земної фізики.
Структура
ред..jpg)
До складу інституту входять відділ фізики навколоземного космічного простору[4] та відділ фізики Сонця[5].
Кожен із відділів, у свою чергу, складається з кількох лабораторій, а також містить астрономічні або геофізичні обсерваторії:
- Байкальська астрофізична обсерваторія, сел. Листвянка, Іркутська область;
- Саянська сонячна обсерваторія[ru], сел. Монди, Тункінський район, Бурятія;
- Радіофізична обсерваторія «Бадари», урочище Бадари, Тункінський район, Бурятія;
- Байкальська магнітотелурічна обсерваторія, сел. Узури[ru], о. Ольхон;
- Mагнітна обсерваторія, сел. Листвянка, Іркутська область;
- Норильська комплексна магнітно-іоносферна станція[6], м. Норильськ;
- Геофізична обсерваторія, с. Тори, Тункінський район, Бурятія;
- Обсерваторія радіофізичної діагностики атмосфери (на базі системи радіолокації «Дніпро»), селище Мішельовка[ru], Іркутська область;
- Саянський спектрографічний комплекс космічних променів.
До складу інституту входить також музей цікавої науки Експериментарій[ru].
Основні напрями робіт
ред.- фізика Сонця, міжпланетного середовища, навколоземного космічного простору, іоносфери та атмосфери
- вивчення сонячно-земних зв'язків
- розвиток методів та апаратури досліджень у галузі астрофізики та геофізики
- природа та динаміка сонячних магнітних полів
- сонячні спалахи та інші активні утворення на Сонці
- сонячний вітер та космічні промені
- магнітосфера Землі та планет
- електромагнітне поле Землі
- іоносфера
- верхня атмосфера
- іоносферне поширення радіохвиль
Примітки
ред.- ↑ Unified State Register of Legal Entities
- ↑ Жеребцов Гелий Александрович. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 30 жовтня 2010.
- ↑ Потехин Александр Павлович. Архів оригіналу за 21 березня 2011. Процитовано 30 жовтня 2010.
- ↑ Отдел физики околоземного космического пространства. dep1.iszf.irk.ru (рос.). Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 14 червня 2021.
- ↑ Отдел радиоастрофизики. ssrt.iszf.irk.ru (рос.). Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 17 червня 2021.
- ↑ Норильская комплексная магнитно-ионосферная станция. ru.iszf.irk.ru (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 17 червня 2021.
Посилання
ред.- ИНСТИТУТ СОЛНЕЧНО-ЗЕМНОЙ ФИЗИКИ СО РАН Архівовано травень 27, 2013 на сайті Wayback Machine.
- СОЛНЕЧНО-ЗЕМНАЯ ФИЗИКА Архівовано листопад 25, 2010 на сайті Wayback Machine.
- ОТДЕЛ РАДИОАСТРОФИЗИКИ, ИНСТИТУТ СОЛНЕЧНО-ЗЕМНОЙ ФИЗИКИ СО РАН Архівовано березень 14, 2012 на сайті Wayback Machine.