Листвянка (смт)

населений пункт у Росії

Ліствянка — селище міського типу в Іркутському районі Іркутської області Росії. Адміністративний центр Ліствянського міського поселення.

Листвянка
рос. Листвянка (1 липня 1934)

Координати 51°51′11″ пн. ш. 104°52′55″ сх. д.H G O

Країна  Росія[1][2]
Регіон Іркутська область
Дата заснування 18 століття
Перша згадка 1772
Висота центру 470 м
Населення 2735 осіб (1959)[3],
2659 осіб (1970)[4],
2936 осіб (1979)[5],
1745 осіб (2002)[6],
1741 осіб (2009)[7],
1882 осіб (2010)[8],
1912 осіб (2011)[9],
1963 осіб (2012)[9],
2009 осіб (2013)[10],
2003 осіб (2014)[11],
2002 осіб (2015)[12],
1983 осіб (2016)[13],
1972 осіб (2017)[14],
1936 осіб (2021)[15]
Телефонний код 39544
Поштовий індекс 664521, 664520
GeoNames 2020744
OSM 5720465 ·R (Q4263420)
Листвянка. Карта розташування: Росія
Листвянка
Листвянка
Листвянка (Росія)
Листвянка. Карта розташування: Іркутська область
Листвянка
Листвянка
Листвянка (Іркутська область)
Мапа
Вид на Листвянку в грудні

Етимологія

ред.

Свою назву Ліствянка отримала по модринах (рос. лиственица), зростаючим на розташованому поруч Модриновому мисі. Крім того, до початку 20 століття офіційна назва селища було «рос. Лиственничное». Поступово, під впливом спрощено-сленгових назв, було змінено і офіційна назва на «Ліствянка».

Географія

ред.
 
Ліствянка. 1991 рік.

Ліствянка розташована праворуч витоку річки Ангари і витягнута на північний захід уздовж озера Байкал на 5 км.

У Ліствянці в Байкал впадають кілька струмків і річок, найбільша з них — Крестовка.

Історія

ред.

Дата виникнення Листвянки точно не відома. Вважається, що поселення стихійно виникло на самому початку XVIII століття, в 17011725 рр. Першими жителями були вільні переселенці, вільні козаки, біглі засланці.

Основні події
 
Ліствянка. Вид згори на витік Ангари в середині квітня

В 1873 р. Ліственічное є селом Іркутського округу Іркутської губернії.

У 1874 р. тут проживало близько 200 чоловік, а на початку XX століття — близько 1 500. Основними заняттями жителів Ліствянки були промисли: мисливство та рибальство.

 
Дендрологічний парк в Листвянці

Звідси відправлялися в наукові експедиції Бенедикт Дибовський і Бернгард Петрі, тут жили і працювали багато видатних дослідників Байкалу. Лімнологічна станція, яка була побудована в Ліствянці, дала початок Лімнологічному інституту АН СРСР.

1 липня 1934 а Президія ВЦВК присвоїла Ліствянці статус селища міського типу.

Після будівництва Іркутської ГЕС 50-х роках ХХ століття, прибережна територія селища потрапила в зону затоплення, у результаті чого первісна дворядна забудова головної вулиці перетворилася в однорядну.

 
Берег Байкалу в Листвянці

З 5 липня 1984 року по 2 серпня 1995 Ліствянка входила до складу Жовтневого району міста Іркутська.

Клімат

ред.

Незважаючи на те, що Іркутськ знаходиться всього в 65 км від Ліствянки, клімат цих двох пунктів різниться. В Листвянці він має риси морського, хоча офіційно вважається різко контінентальним. Величезні водні маси озера Байкалу в літній період прогріваються до глибини 200–250 метрів і, як акумулятор, накопичують велику кількість тепла. Тому зима в Листвянці значно м'якше, а літо прохолодніше, ніж в Іркутську, Улан-Уде і інших сибірських містах. Також холодніше навесні і тепліше восени.

Мінімум опадів припадає на січень-березень. Максимум на липень-серпень.

Визначні місця

ред.
 
Свято-Микільська церква в Листв'янці
 
Готель Маяк у Листв'янці, Іркутська область

У Листв'янці знаходяться:

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. а б OKTMO 179/2016 — 2016.
  2. а б GEOnet Names Server — 2018.
  3. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 травня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  4. Всесоюзная перепись населения 1970 года Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  5. Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 25 вересня 2013.
  6. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  7. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 січня 2014.
  8. Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года по Иркутской области (PDF) (рос.). Архів оригіналу (PDF) за 21 вересня 2013. Процитовано 23 вересня 2013.
  9. а б Численность населения по муниципальным образованиям на 1 января 2012 года : стат. бюл. / Иркутскстат. – Иркутск, 2012. – 81 с. (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 24 вересня 2016.
  10. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов) (рос.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  11. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года (рос.). Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  12. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года (рос.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  13. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года (рос.). 5 жовтня 2018. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  14. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года (рос.). 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  15. Таблица 5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, муниципальных округов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов с населением 3000 человек и более (XLSX) (рос.). Архів оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 1 вересня 2022. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)

Посилання

ред.