Відкрити головне меню

Сере́т Лі́вий — річка в Україні, у Зборівському районі Тернопільської області. Ліва притока Серету (басейн Дністра).

Серет Лівий
49°55′12″ пн. ш. 25°23′02″ сх. д. / 49.92000000002777682° пн. ш. 25.383888890027780150° сх. д. / 49.92000000002777682; 25.383888890027780150
Витік с. Чорний Ліс
49°55′12″ пн. ш. 25°23′02″ сх. д. / 49.92000° пн. ш. 25.38389° сх. д. / 49.92000; 25.38389Координати: 49°55′12″ пн. ш. 25°23′02″ сх. д. / 49.92000° пн. ш. 25.38389° сх. д. / 49.92000; 25.38389
висота, м 400 м
Гирло Серет, між селами Межигори Бродівського району Львівської області і Ратищі Зборівського району.
Країни: Україна Україна
Тернопільська область,
Зборівський район
Регіон Тернопільська область
Довжина 13 км
Див. також: Серет

Довжина 13 км. Витікає майже з межі Львівської та Тернопільської областей, у селі Чорний Ліс, на висоті близько 400 метрів. Впадає в Серет між селами Межигори Бродівського району Львівської області і Ратищі Зборівського району.

Має декілька приток, переважно потоки однойменних сіл: потік Чорнолісний, Пилиповецький, Ліщина. А також річечки Сиорля, Самець, Малий Серет, Вятина. У майже кожному населеному пункті, вздовж яких тече річка, створені рукотворні ставки.

Населені пункти над Серетом Лівим:

За минулі століття воду річки використовували для сільського господарства (водяні млини, круподерки), та для виробництва сукна (сукнобійки). Після Першої світової війни річку використовували для виробництва електроенергії. В сучасний період вода річки іде для зрошення сільськогосподарських угідь (у посушливий літній період), також для домашніх потреб, а у ставах, утворених на руслі річки, розводять рибу та водоплавну птицю.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Ляврін, Б. З. Особливості гідрохімічного стану малих річок Західного Поділля [Текст] / Б. З. Ляврін, Б. З. Хоменчук, В. З. Курант // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Біологія / редкол.: М. М. Барна, К. С. Волков, В. В. Грубінко [та ін.]. — Тернопіль : ТНПУ, 2014. — Вип. 2 (59). — С. 38–43.

ПосиланняРедагувати