Відкрити головне меню

Бори́с Микола́йович Середа́ (нар. 23 жовтня 1972, Кривовілька, Теофіпольський район, Хмельницька область — пом. 30 квітня 2014, Піски, Буринський район, Сумська область) — український військовослужбовець, підполковник Збройних сил України.

Середа Борис Миколайович
UA-OF4-LTCOL-GSB-H(2015).png Підполковник
Середа Борис Миколайович.jpg
Загальна інформація
Народження 23 жовтня 1972(1972-10-23)
Кривовілька, Хмельницька область
Смерть 30 квітня 2014(2014-04-30) (41 рік)
Піски, Сумська область
°ДТП
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
128 ОГПБр.png
 128 ОГПБр
Війни / битви Війна на сході України
Командування
Начальник артилерії
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

ЖиттєписРедагувати

Мешкав у селі Тросник на Виноградівщині. У 2010—2012 роках був заступником командира військової частини А0332 (17-та окрема бригадна артилерійська група) у Виноградові. Після розформування частини скерований на службу в Мукачево. Начальник артилерії 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.

З початком російської збройної агресії проти України підполковник Середа виконував завдання з охорони ділянки державного кордону в Сумській області разом із прикордонниками.

Загинув 30 квітня 2014 року під час виконання військових обов'язків поблизу села Піски Буринського району Сумської області. Близько 11:30 на автодорозі «Глухів — Путивль — Суми» поблизу с. Піски службовий прикордонний автомобіль Land Rover, в якому їхав підполковник Середа з трьома прикордонниками, потрапив у ДТП. На одному з поворотів машина виїхала на узбіччя, з'їхала у кювет і перекинулась. В результаті ДТП військовослужбовець ЗСУ загинув на місці події, а троє прикордонників з тілесними ушкодженнями різного ступеня тяжкості були доправлені до лікарні.

Похований на Виноградівщині. У Троснику залишилися дружина та 19-річний син — першокурсник Львівської військової академії.

НагородиРедагувати

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (20.06.2014, посмертно).

ДжерелаРедагувати