Піски (Конотопський район)

(Перенаправлено з Піски (Буринський район))

Піски́ (до 1968 — села Глушець та Піски) — село в Україні, в Буринському районі Сумської області. Населення становить 1191 осіб. Орган місцевого самоврядування — Пісківська сільська рада.

село Піски
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Конотопський район
Рада Пісківська сільська рада
Код КОАТУУ 5920985401
Облікова картка Піски 
Основні дані
Населення 1191
Поштовий індекс 41720
Телефонний код +380 5454
Географічні дані
Географічні координати 51°13′17″ пн. ш. 34°04′39″ сх. д. / 51.22139° пн. ш. 34.07750° сх. д. / 51.22139; 34.07750Координати: 51°13′17″ пн. ш. 34°04′39″ сх. д. / 51.22139° пн. ш. 34.07750° сх. д. / 51.22139; 34.07750
Середня висота
над рівнем моря
132 м
Водойми р. Сейм
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Кошари
Відстань до
залізничної станції
6 км
Місцева влада
Адреса ради 41720, Сумська обл., Буринський р-н, с. Піски, вул. Гагаріна, 1
Сільський голова Скорина Ніна Анатоліївна
Карта
Піски. Карта розташування: Україна
Піски
Піски
Піски. Карта розташування: Сумська область
Піски
Піски
Піски. Карта розташування: Конотопський район
Піски
Піски

Після ліквідації Буринського району 19 липня 2020 року село увійшло до Конотопського району[1].


ГеографіяРедагувати

Село Піски розташоване на лівому березі річки Сейм у місці де впадає в неї річка Вижлиця, вище за течією на відстані 2.5 км розташоване село Нові Вирки, нижче за течією на відстані 5 км розташоване село Клепали, на протилежному березі — села Іванівка та Волинцеве. Вище за течією річки Віжлиця на відстані 2.5 км розташоване село Новий Мир.

Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Через село пролягає автомобільний шлях Т 1908.

ІсторіяРедагувати

 
Братська могила радянських воїнів та пам'ятник воїнам-землякам

Поблизу села віднайдені рештки поселення неоліту, а також бронзової доби і часів Київської Русі.

Починок Глушець Дороголевської волості Путивльского повіту станом на 1638 рік значився за путивльцем Іваном Михайловичем Череповим, де було землі 270 чвертей, 12 селянських дворів та 25 дворів бобилів (Національна бібліотека України ім. В. Вернадського, ф.285, спр.7031, ч.1. арк.147).

За даними на 1862 рік:

  • у власницькому селі Глушець Путивльського повіту Курської губернії мешкало 1554 особи (766 чоловіків та 788 жінки), налічувалось 182 дворових господарства, існувала православна церква[2].
  • у власницькому сельці Піски (Байдурівське) мешкало 653 особи (325 чоловіків та 328 жінок), налічувалось 58 дворових господарств[3].

Станом на 1880 рік:

  • у колишньому власницькому селі Глушець, центрі Глушецької волості, мешкало 1827 осіб, налічувалось 302 дворових господарства, існували православна церква, школа, лавка, 14 вітряних млинів[4].
  • у колишньому власницькому та державному селі Піски (Байдурівське) Глушецької волості, мешкало 842 особи, налічувалось 127 дворових господарства, існували лавка та 2 постоялих двори[4].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках. В 1932—1933 роках у селі було 610 дворів, у яких мешкало 2410 осіб, встановлено смерті 1172 людей[5].

1968 — об'єднані села «Піски» та Глушець.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1380 осіб, з яких 589 чоловіків та 791 жінка.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1190 осіб.[7]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 98,49 %
російська 1,34 %
білоруська 0,17 %

ЕкономікаРедагувати

  • Молочно-товарна та птахо-товарна ферми.

Соціальна сфераРедагувати

  • Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.

Пам'яткиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1736)
  3. рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1735)
  4. а б рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
  5. Мартиролог. Буринський район. Архів оригіналу за 27 травень 2015. Процитовано 21 липень 2015. 
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  9. На Сумщині відкрито меморіал та пам’ятники жертвам Голодомору. www.unian.ua (uk-UA). Процитовано 2008-11-22. 

ДжерелаРедагувати