Сердюк Ігор Миколайович

<img alt="Nuvola apps kaboodle.svg" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Nuvola_apps_kaboodle.svg/30px-Nuvola_apps_kaboodle.svg.png" decoding="async" width="30" height="30" data-file-width="128" data-file-height="128"> Зовнішні відеофайли
<img alt="Nuvola apps kaboodle.svg" src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Nuvola_apps_kaboodle.svg/16px-Nuvola_apps_kaboodle.svg.png" decoding="async" width="16" height="16" data-file-width="128" data-file-height="128">	Небесна сотня (Майдан 2014). Ігор Сердюк

Сердюк Ігор Миколайович
Народився	3 листопада 1969; Кременчук, Полтавська область, Українська РСР
Помер	18 лютого 2014 (44 роки); Київ, Україна; ·постріл в обличчя впритул
Поховання	21 лютого 2014, Кременчук :
Громадянство	Україна
Діяльність	підприємець
Відомий завдяки	загиблий учасник Євромайдану
Батько	Микола Петрович
Мати	Олександра Пилипівна
У шлюбі з	Ірина
Діти	Олександра
	; ; ;

|відомий_?відома?=

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сердюк (значення).

Сердю́к І́гор Миколайович (* 3 листопада 1969, Кременчук, Полтавська область, УРСР — † 18 лютого 2014, Київ, Україна) — підприємець; активіст Євромайдану; прапороносець 9-ї Сотні Самооборони Майдану. Загинув під час протистояння на Євромайдані. Член ВО «Свобода». Герой України.

ЖиттєписРедагувати

Ігор був підприємцем, займався організацією ремонтно-монтажних робіт. З початку 1990-х брав участь у національному русі у місті Кременчук.

Захоплювався дайвінгом. Був одружений, виховував доньку Олександру.

Ігор почав їздити до Києва з перших днів Євромайдану, інколи їздив додому, щоб навідати дружину Ірину та доньку Олександру. На майдані був прапороносцем 9-ї сотні самооборони. 18 лютого під час побудови барикад неподалік Маріїнського парку невстановлені особи, імовірно, тітушки або «беркутівці», спочатку влаштували сутичку з активістами, після чого вистрілили Ігореві в обличчя на перехресті вулиці Інститутської та Кріпосного провулку. Куля ввійшла рівно між очей.

На похорон, який відбувся 21 лютого у Кременчуці, прийшло близько двох тисяч людей.

Вшанування пам'ятіРедагувати

Могила Ігоря Сердюка на Свіштовському кладовищі

25 лютого 2014 року на сесії Кременчуцької міської ради депутати підтримали рішення перейменувати вулицю Першотравневу, де жив Ігор, на вулицю імені героя України Ігоря Сердюка. Після скарги рідних ідею перейменування вулиці була відкинута. Рідні Ігоря заявили, що перейменування цілої вулиці буде дуже клопітно для її жителів. Громада міста виступила з ініціативою перейменування головної алеї міського парку «Ювілейний».

Втім, у 2016 році розпорядженням міського голови на вулицю Ігоря Сердюка було перейменовано вулицю Жовтневу^[1].

НагородиРедагувати

Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності^[2].
Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)^[3].