Відкрити головне меню

Сергі́й Володи́мирович Паши́нський (нар. 14 жовтня 1966, с. Зірне, Березнівський район, Рівненська область, Українська РСР) — український політик і державний діяч. Народний депутат України чотирьох скликань, голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони[4] .

Сергій Володимирович Пашинський
Пашинский, Сергей Владимирович Vadim Chuprina.jpg
Народився 14 жовтня 1966(1966-10-14) (52 роки)
с. Зірне, Березнівський район, Рівненська область, УРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2], Народний депутат України[3] і Народний депутат України
Партія Народний фронт
Автограф Serhiy Pashynskyi Signature 2014.png
Нагороди
Іменна вогнепальна зброя (Україна)
Україна Народний депутат України
5-го скликання
безпартійний (БЮТ) 25 травня 2006 14 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
«Народний фронт» 27 листопада 2014

Пашинський Сергій Володимирович на сайті Верховної Ради України

З 5 березня по 10 червня 2014 року — т.в.о. Глави Адміністрації Президента України[5][6].

БіографіяРедагувати

Біографія Народився 14 жовтня 1966 року в селі Зірне, Березнівського району Рівненської області в учительській родині. Батько — викладач англійської мови, мати — німецької мови.

ОсвітаРедагувати

1978 року переїжджає на батьківщину батька в місто Коростень Житомирської області, де закінчує середню школу № 3.

1983 року після закінчення школи йде працювати токарем на підприємство «Хіммаш» м. Коростень.

У 1984 році вступив до історичного факультету Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького.

У 1985 призваний до лав Радянської армії. Службу проходив у військовій частині 23296 м. Херсон. Після проходження військової служби продовжує навчання в інституті.

1991 року закінчив Київський педагогічний інститут імені О. М. Горького та здобув спеціальність «історик-суспільствознавець».

Трудова діяльністьРедагувати

Із 1991 по 1998 роки — займається підприємницькою діяльністю у сфері торгівлі, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції.

1998—1999 роки — президент ЗАТ "Торговий дім банку «Україна».

1999—2000 роки — заступник Голови правління «Ощадбанку».

2000 рік — радник віце-прем'єр-міністра України з питань ПЕК Ю.Тимошенко.

Домігся того, щоб «Ощадбанк» став уповноваженим банком енергоринку та ключовим елементом реформ в енергетичній сфері. Зокрема, через прийняття нового закону про електроенергію на енергоринку було введено розподільчі рахунки, ліквідовано схеми бартерних розрахунків та корупційні вексельні схеми. Як результат, доля грошових розрахунків на ринку збільшилася із 7 % до більш ніж 90 %. За визнанням експертів, зазначена реформа дала старт подальшому відродженню української промисловості та багаторічному періоду рекордного зростання ВВП[7].


ВО «Батьківщина»Редагувати

2005 рік — став кандидатом в народні депутати за виборчим списком партії «Батьківщина».

З 2006 року — керівник Житомирської обласної організації партії «Батьківщина».

За підсумками парламентських виборів 2006 року вперше обирається народним депутатом України.

У ході дострокових виборів Верховної Ради 2007 балотувався від БЮТ і отримав мандат народного депутата України VI скликання.

З 2011 року — заступник керівника партії та центрального штабу ВО «Батьківщина».

Після арешту Юлії Тимошенко в 2011 році брав активну участь у судових засіданнях та у організації політичних заходів на її підтримку.

Брав активну участь в роботі Комітету опору диктатури, створеному 5 серпня 2011 року політичними партіями з метою узгодження опозиційної діяльності та недопущення політичних репресій в Україні. На парламентські вибори в Україні 2012 — у складі Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» і втретє поспіль пройшов до парламенту України VII скликання. З грудня 2012-го обраний заступником голови фракції «Батьківщина».

У 2012—2013 роках разом із О.Турчиновим, А.Парубієм, В.Кличком, А.Яценюком, О.Тягнибоком та іншими опозиційними політиками, стає одним із найрадикальніших опонентів режиму Віктора Януковича. Бере участь у масових акціях опозиційних сил та резонансних політичних подіях, зокрема: проти безпрецедентного побиття депутатів-опозиціонерів депутатами-регіоналами[8], проти нападів «тітушок» на журналістів [9], проти т. зв. мовного закону Ківалова-Колєсніченка [10], проти узурпації влади Януковичем шляхом внесення змін до Конституції України [11] [12].

Участь у Революції ГідностіРедагувати

З листопада 2013 по лютий 2014 року — один з лідерів Революції гідності, заступник керівника Штабу національного спротиву, що координував протестні акції на Майдані та по всій країні.

Попри свою непублічність та відсутність виступів із майданівської трибуни, був одним з ключових «менеджерів революції», на яких трималося матеріально-технічне, фінансове та організаційне забезпечення революції.

За словами екс-керівника СБУ В.Наливайченка, прізвище С.Пашинського було серед «орієнтувань» на першочергове знищення у разі прийняття рішення про повну зачистку майдану від протестантів[13][14].

Згідно відео-документів, був одним з небагатьох народних депутатів, хто не покинув Майдан в ніч із 18-на 19 лютого, а також зранку 20 лютого 2014 року, коли очікувалася повна зачистка наметового містечка та вже загинуло кілька десятків людей.

Т.в.о. Глави Адміністрації Президента УкраїниРедагувати

З 5 березня по 10 червня 2014 року — після прийняття Постанови ВРУ про покладання виконання обов'язків Президента України на Голову ВРУ Олександра Турчинова, Сергій Пашинський став «тимчасово виконуючим обов'язки» Глави Адміністрації Президента України.

За власним зізнанням, головним завданням на новій державній посаді стало формування органів влади в умовах післяреволюційного колапсу державних інституцій: армія, правоохоронні органи, держуправління, економіка, регіональна політика.

Був одним із перших українських політиків, хто публічно заявив про військову агресію РФ в Криму та на Сході України[15]. За неофіційною інформацією, був автором перших наказів військовим на застосування зброї проти сепаратистів у Слов'янську і Краматорську[16][17] та одним із ініціаторів початку АТО[18][19].

Особисто організував та контролював перші поставки військової допомоги Україні, створення перших добробатів, запуск реформ в системі управління армією, реанімацію ВПК та налагодження міжнародної військово-технічної співпраці[20].

Попри супротив колишніх регіоналів, сприяв внесенню змін до бюджету-2014, які дозволили розпочати АТО[21] та вирівняти розмір грошових виплат військовим із різних родів військ[22].

За даними ЗМІ, не будучи військовослужбовцем, декілька разів особисто виїжджав у зону проведення АТО, проте ніколи не оформляв офіційний статус УБД.

«Народний Фронт»Редагувати

10 квітня 2014 року, разом із О.Турчиновим, А.Яценюком, А.Аваковим, А.Парубієм стає одним з засновників новоствореної партії «Народний Фронт». На з'їзді партії разом із командирами добровольчих батальйонів, С.Пашинського було обрано до Військової ради партії — спеціального органу, який мав би розробляти пропозиції з обороноздатності України. На позачергових виборах до Верховної Ради 2014 року обраний народним депутатом України 8-го скликання за партійним списком (№ 12 у списку) від «Народного фронту». У парламенті цього складу стає заступником голови фракції та головою Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони.

За даними дослідження фахівців Громадської мережі «Опора», Сергій Пашинський входить до списку 18 найефективніших депутатів ВР VIII скликання. Лише за останнє скликання є автором чи співавтором понад 200 законопроектів та постанов, з яких близько 80 ухвалені. Значна частка законопроектів стосується реформування ЗСУ, питань національної безпеки, соціального захисту військовослужбовців та їх родин[23].

Обвинувачення з боку РФРедагувати

2014 року Слідчий Комітет РФ порушив відносно С.Пашинського відразу декілька кримінальних справ[24]. Азаров, Клюєв, Портнов, Захарченко, Пшонка та Янукович неодноразово публічно звинувачували С.Пашинського у особистій причетності до керівництва загонами озброєних «бойовиків» під час Євромайдану[25][26], розстрілів активістів[27], організації збройного захоплення влади[28], втрати Криму, державній зраді[29], розпалюванні русофобії, до вчинення злочинів проти жителів Донецької та Луганської обл. 1 листопада 2018 року, Постановою Уряду РФ відносно С.Пашинського та ще 321 українських фізосіб і 68 юрособи введено спеціальні економічні заходи (санкції).

Резонансні подіїРедагувати

Справа про київських снайперівРедагувати

18 лютого 2014 року на Майдані протестувальники зупинили автівку «Хонда», в багажнику якої виявили мисливський карабін Norinco CQ-A[30], який був зовні подібний на снайперську гвинтівку. Невдовзі з'явився Пашинський, який допоміг водію залишити місце події, сівши до нього в машину. Довгий час громадськість вимагала пояснень від Пашинського щодо цієї справи. В лютому 2016 року начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк в інтерв'ю «Українській правді» розповів, що нардепа і водія допитали. Власник гвинтівки пояснив, що возив її в багажнику протягом десяти днів «про всяк випадок». Фактів використання цієї зброї проти мітингувальників та проти правоохоронців не виявлено[31].

Працевлаштування сина в «Спецтехноекспорт»Редагувати

У лютому 2015 року стало відомо, що 24 річний син Сергія Пашинського, Антон Пашинський став топ-менеджером «Спецтехноекспорту», який займається імпортом та експортом української зброї. Сергій Пашинський цю інформацію спростовує, але сама компанія її підтвердила. За відомостями журналістів korrespondent.net у Антона немає профільної освіти та в експорті-імпорті зброї він не розбирається.

Стрілянина в новорічну ніч 2016-2017Редагувати

31 грудня 2016 року відбувся конфлікт між Сергієм Пашинським та мешканцем Васильківського району В'ячеславом Хімікусом, в результаті якого після удару пляшкою по голові, з метою самозахисту, політик вистрелив у Хімікуса з пістолета Glock 19. За словами Пашинського, він застосував зброю, захищаючи себе та дружину. Згодом Генпрокуратура закрила кримінальну справу проти народного депутата. У ГПУ дійшли висновку, що Пашинський діяв у рамках необхідної оборони. Дії другого учасника подій — Хімікуса — визнані «суспільно небезпечними». В липні 2018 року секретар комітету з питань національної безпеки і оборони Тетяна Блистів подала в ГПУ заяву на Пашинського, який нібито погрожував їй та її родині. Юрій Луценко заявив, що справа зареєстрована і передана за підзвітністю до Служби безпеки України.

Закупівля техніки для армії за завищеними цінамиРедагувати

У березні 2018 року в журналі «Новое Время» вийшло журналістське розслідування, в якому доводилася причетність Міністерства оборони України до закупівель за завищеними цінами старих БМП-1 (випуску 1966-1983 років) у польської фірми Wtorplast, яка, в свою чергу, набувала техніку у Чехії. У схемі брали участь Сергій Пашинський і перший заступник секретаря РНБОУ Олег Гладковський. Міністр оборони Степан Полторак в інтерв'ю «Бі-бі-сі» заявив, що «Інформація не відповідає дійсності, тому що Міноборони закупило бойові машини за 169 000 доларів. Інформація, яку я читав в журналі - там йшлося про 205 000», підтвердивши при цьому сам факт закупівель «Укроборонпромом» техніки через ланцюжок посередників.

Після опублікування цих даних «Новое Время» передало документи в Національне антикорупційне бюро України, яке почало власне розслідування деталей закупівель. Згодом журналісти виявили ще одну компанію - кіпрську PetraLink Limited, яка в рамках засекреченого оборонного замовлення набувала техніку по 154 тис. доларів США за одиницю у чеської компанії Real Trade, яка є дочірнім підприємством чеської Excalibur Army. БМП-1 з документами проходили як модернізовані за спрощеним варіантом БМП-1АК, але фактично вони не відрізнялися від типових машин, що випускалися в НДР в 1980-і роки. «Укроборонпром», згідно з документами («інвойсамм»), набувала техніку у кіпріотів по 176,7 тис. доларів США за одиницю. Відділ зовнішніх контрактів «Спецтехноекспорту» (підрозділ «Укроборонпрому»), який і веде операції із закупівлі техніки, очолює Антон Пашинський, син Сергія Пашинського.

Благодійна діяльністьРедагувати

2007 року виступив ініціатором створення та засновником «Благодійного фонду Сергія Пашинського»[32].

Основні напрямки діяльності фонду — допомога учасникам бойових дій на Сході України та їх родинам, допомога малозабезпеченим та одиноким людям, підтримка дітей http://drevpravda.com/node/3754 та молоді тощо.

Серед постійних програм фонду — допомога школам спортивним інвентарем, допомога сільським амбулаторіям необхідним обладнанням, допомога дитячим садочкам, реалізація екологічних програм. У вересні 2018 року за підтримки Фонду в м. Олевську Житомирської області встановлено меморіальний комплекс загиблим воїнам-учасникам АТО[33].

У грудні 2018 року Фонд стає співорганізатором акції «Від небайдужої Олевщини», в ході якої було зібрано та передано продукти харчування та новорічні подарунки для військовослужбовців, які знаходяться в зоні ООС та дітей із прифронтової зони[34].

5 квітня 2018 року в Олевському районі Житомирської області волонтери фонду висадили гектар лісу[35].

З 2008 року Фонд підтримує Овруцьку районну Малу академію народних мистецтв та ремесел. За підтримки фонду, організовано низку виставок робіт вихованців Академії як в Україні, так і закордоном. За підтримки Фонду, з 2 березня по 10 квітня 2019 року в Національному заповіднику «Софія Київська» проходить виставка «Нащадки древлян»[36].

Сім'яРедагувати

Одружений, має двох синів.

ПриміткиРедагувати

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  4. Верховна Рада України. 
  5. Указ Президента України № 249/2014 «Про тимчасове виконання повноважень Глави Адміністрації Президента України»
  6. Указ Президента України № 508/2014 «Про увільнення С.Пашинського від тимчасового виконання повноважень Глави Адміністрації Президента України»
  7. Пашинский Сергей Владимирович
  8. БЮТОВЦЕВ ИЗБИЛ ДО КРОВИ ДЕПУТАТ-АГРОНОМ (9 ФОТО)
  9. https://www.youtube.com/watch?v=Z6qXWgm1Aas
  10. Бійка в Раді: Через закон про мову депутати проливали... кров
  11. http://mignews.com.ua/politics/inukraine/2332904.html
  12. https://www.rbc.ru/politics/09/04/2015/5525ea7b9a7947778695bd51
  13. https://nv.ua/ukraine/events/nalivajchenko-rasskazal-kakie-dokumenty-pytalis-szhech-v-sbu-srazu-posle-ubijstva-aktivistov-majdana-2509246.html
  14. http://bulvar.com.ua/gazeta/archive/s621/dvazhdy-eks-glava-sbu-valentin-nalivajchenko-v-planah-putina-byl-blitskrig-i-do-8-marta-2014-goda-vojska-rossijskoj-federatsii-dolzhny-byli-okazatsja-v-kieve.html
  15. https://www.youtube.com/watch?v=OdQxyqnMjMc
  16. https://www.youtube.com/watch?v=LqZ-0AXY46Y
  17. https://www.youtube.com/watch?v=7jG8kgvbmqU
  18. https://www.youtube.com/watch?v=QkGlOHW6sZM
  19. https://www.youtube.com/watch?v=whjmx7VBd0Q
  20. https://censor.net.ua/tag/2139/pashinskiyi
  21. https://www.youtube.com/watch?v=N2iHPwI8AGk
  22. https://www.youtube.com/watch?v=ZnZKPz5VKAY
  23. https://zhitomir.life/10576-pashinskij-syumar-gerasimov-opora-nazvala-najefektivnishikh-nardepiv.html
  24. https://censor.net.ua/news/3049181/sledkom_rf_zavel_ugolovnye_dela_na_menya_s_poltorakom_a_ne_na_tenyuha_pashinskiyi_o_zayavleniyah_eksministra
  25. https://www.youtube.com/watch?v=weOIfAiIYpk
  26. https://gordonua.com/news/maidan/gruzinskiy-snayper-pashinskiy-strelyal-iz-avtomata-parasyuk-molodoy-iz-karabina-sayga-ego-otec-iz-karabina-sks-231570.html
  27. https://www.youtube.com/watch?v=iQsTnxoKJw0
  28. https://www.unian.net/politics/10436280-yanukovich-o-krovoprolitii-na-maydane-vinovat-pashinskiy-kotoryy-begal-tam-s-avtomatikom.html
  29. https://russian.rt.com/inotv/2019-02-06/LB-YAnukovich-obvinil-visshih-dolzhnostnih
  30. http://svit-zbroi.com.ua/karabn-norinco-cq-a-223-rem-5-56-45
  31. У ГПУ розповіли, звідки взялася «гвинтівка Пашинського» на Майдані
  32. https://www.facebook.com/storbfpashinsky/
  33. http://news.dks.com.ua/index.php/news/zhitomir/27850-v-olevsku-vidkrili-memorilnij-kompleks-zagiblim-vojinam-ato
  34. http://olevsk-gromada.gov.ua/2019/02/01/privit-z-viyn/
  35. https://zhitomir-online.com/2019/04/08/na-olevschyni-vysadyly-gektar-lisu.html
  36. Нащадки древлян. Вернісаж виставки[недоступне посилання з вересня 2019]

ПосиланняРедагувати