Сергун Ігор Дмитрович

Ігор Дмитрович Сергун (нар. 28 березня 1957 — 3 січня (?) 2016 Ліван (?)[1][2][3]) — російський воєначальник, розвідник, начальник Головного розвідувального управління Генерального Штабу Російської Федерації — заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (від 26 грудня 2011 року), генерал-полковник. Кандидат військових наук.

Ігор Дмитрович Сергун
рос. Игорь Сергун
Народження 28 березня 1957(1957-03-28)
Подольськ, Московська область, РРФСР, СРСР
Смерть 3 січня 2016(2016-01-03) (58 років)
Москва, Росія
інфаркт міокарда
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна СРСР СРСР
Росія Росія
Рід військ Розвідувальні війська ЗС Росії
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Moscow Military Academyd
Роки служби 1973 — 2016
Звання  Генерал-полковник
Командування ГРУ ГШ ЗС Росії
Нагороди
Герой Російської Федерації
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден «За військові заслуги» Орден Пошани (Російська Федерація) медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня медаль «За бойові заслуги» Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «За бездоганну службу» І ступеня медаль «За бездоганну службу» ІI ступеня медаль «За бездоганну службу» III ступеня Медаль «За військову доблесть» 1-го ступеня медаль «200 років Міністерству оборони» Медаль «За повернення Криму» Medal "Participant of the March-Shot Bosnia-Kosovo 12 June 1999"
CMNS: Сергун Ігор Дмитрович у Вікісховищі

Біографія ред.

 
Країни, в яких Ігор Сергун потрапив під санкції

Детальна біографія і ключові відомості про проходження служби Сергуна, як і інших військовослужбовців, що займають подібні посади, у РФ є державною таємницею.

Інформація щодо його біографії міститься на офіційному сайті Міністерства оборони Росії (у розділі «Герой»): Народився 28 березня 1957 року. У Збройних силах від 1973 року. Закінчив Московське суворовське військове училище, Московське вище загальновійськове командне училище імені Верховної Ради РРФСР, Військово-дипломатичну академію, Військову академію Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації.

У військовій розвідці від 1984 року. Проходив військову службу на різних посадах у Головному розвідувальному управлінні. Володіє кількома іноземними мовами. Має державні нагороди СРСР та РФ.

1998 року маючи військове звання полковника був військовим аташе Російської Федерації в Албанії.

Указом Президента Російської Федерації у грудні 2011 року призначений начальником Головного управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації — заступником начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації[4][5][6].

Указом Президента Російської Федерації від 31 серпня 2012 року № 1240 Ігореві Сергуну присвоєно звання «генерал-лейтенант»[7][8].

У квітні 2014 року Ігор Сергун потрапив до списку осіб, на які Європейський союз та США наклали санкції за дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України, а також «за діяльність офіцерів ГРУ на сході України»[9].

Указом Президента Російської Федерації від 21 лютого 2015 року № 91 Ігореві Сергуну присвоєно звання «генерал-полковник».

Був одружений, мав двох дочок.

Російське інформаційне агентство ТАСС повідомило, що Ігор Сергун помер 3 січня 2016 у Москві.[9]

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. Начальник ГРУ Росії загинув у Лівані, а не в РФ [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.], 112.ua, 07.01.2016
  2. A Mysterious Death Raises Questions in Russia [Архівовано 16 січня 2019 у Wayback Machine.], stratfor.com, 06.01.2016 (англ.)
  3. FT: Путин просил Асада уйти.— Телеканал «Дождь», 22 января 2016 [Архівовано 24 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Сергун Ігор Дмитрович: Міністерство оборони Російської Федерації. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 7 січня 2016.
  5. І. Д. Сергун на сайті encyclopedia.mil.ru. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 7 січня 2016.
  6. У Міноборони підтвердили відставку начальника ГРУ // Лента.ру. — 26.12.2011. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 7 січня 2016.
  7. Воронін Н. Присвоєння військових звань // Червона зірка. — 04.09.2012. Архів оригіналу за 19.09.2012. Процитовано 16.06.2015.
  8. Указ Президента Російської Федерації від 31 серпня 2012 № 1240. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 16 червня 2015.
  9. а б Війна проти України і смерть начальника ГРУ Росії Ігоря Сергуна. Радіо Свобода. Процитовано 16 червня 2017.

Посилання ред.