Вікіпедія

Сербський орел

фігура сербської геральдики

Сербський орел (серб. Српски орао / Srpski orao) — білий двоголовий орел, головний символ сербської геральдики і вексилології, який відображає національну ідентичність сербів протягом століть[1]. Він зображений на прапорі та гербі країни. Походить від середньовічної династії Неманичів[1]. Орел і щит з сербським хрестом на грудях використовується в якості герба Сербії з 1882 року, з моменту утворення Королівства Сербія. З 1883 до 1945 років також існував королівський Орден Білого орла, на зображені якого також був білий сербський орел.

Герб Сербії з білим двоголовим орлом

Історія ред.

Середньовіччя ред.

Двоголовий орел прийшов у Сербію із візантійської культури: у Візантії двоголовий орел означав подвійний суверенітет імператора (світська і духовна влада), а також визнання влади імператорів Візантії на сході та заході. Найдавніше зображення двоголового орла у Неманичів, що збереглося, зустрічається на зробленому ктитором портреті Мирослава Завідовича[en] в церкві Святих Петра і Павла в Бієло-Полє, віднесеному до 1190 року[1]. У нього була одна шия з двома головами і ошийником, розправлені крила, оперезаний хвіст у формі флер-де-лі, лапи з трьома пальцями на кожній; голови за розміром більші за крила; сам орел знаходився всередині круга[1].

З XII до XV століття цей орел Неманичів, заснований на орлі Священної Римської імперії, змінював свій вигляд і згодом став відрізнятися[1]: дві шиї, ошийників не було, хвіст у формі листка з дерева, голови за розміром менші за крила, на лапах по 4 пальці, крила складені[1]. Орел Неманичів зображався на елементах орнаменту в монастирі Жича (1207—1220), в Церкві Богородиці Левішка (1307—1310), на одязі Йована Олівера (1349), на вишивці із монастиря Велуче (XIV століття), на зображеннях монастиря Ресава (1402—1427), на мисках Івана I Чорного і на багатьох монастирях та церквах [2].

На початку XIV століття двоголовий орел з'являється на печатках, середньовічних фресках в орнаменті одягу сербських правителів[3]. Сербська православна церква прийняла це зображення після його появи на вході в монастир Жича, де коронувалися сербські монархи (з 1219—1953 монастир був резиденцією архієпископа)[4].

На золотій обручці цариці Теодори Смілець[en], яка збереглася (1321—1322) був вигравіруваний двоголовий орел[4].

Під час правління Стефана Душана (1331—1355) двоголовий орел був зображений на державній печатці [4]. В 1339 році вперще був згаданий прапор сербсько-грецького царства, коли Анджеліно Далорто зобразив жовтий прапор з червоним двоголовим орлом, як прапор сербської держави[4].

Двоголовй орел використовувався іншими сербськими династіями (Мрнявчевичі і Лазаревичі). Лазар Хребелянович (1371—1389), який займався відновленням монастиря Хіландар на горі Афон, велів зобразити на північній стіні монастиря двоголового орла[5]. Мюнхенський сербський псалтир[en] (1371—1389) включає численні зображення сербського орла.

Двоголовий орел також почав зображатися на гербі Стефана Лазаревича після прийняття ним титулу деспота в серпні 1402 року, який був наданий імператором Іоанном VII Палеологом у Константинополі[6].

Новий час ред.

Ілірійські гербовники[en] містять згадки про двоголового орла, зображеного на гербах на початку нового часу. Білий двоголовий орел в червоному полі був гербом Неманичів і Стефана Лазаревича, також орел Неманичів був гербом Лазаря Хребеляновича і династії Лазаревичів. Наполовину білий і наполовину червоний орел зображався на гербі Мрнявчевичів.

Новітня історія ред.

 
Листівка Королівства сербів, хорватів і слов'ян 1922 року: сербський двоголовий орел руйнує прапори Болгарії, Австрії, Угорщини та Туреччини — країн Троїстого союзу, проти яких Сербія воювала в Першій світовій війні

Сербський двоголовий орел був заборонений турецькою владою як символ непокори і непідпорядкування сербів Туреччині. Сербський хрест з чотирма кресалами[7] став іншим символом сербського опору, а з 1804 року білий двоголовий орел знову став сербським символом нарівні з сербським хрестом: на основі орла Неманичів, зображеного Христофором Жефаровичем в Стематографії, був створений сербський революційний прапор[8].

Традицію Неманичів воскресила Сербська революція, і після визнання незалежності Сербії двоголовий орел почав зображатися на гербі Сербії, а сербський хрест з'явився на щиті, який зображався з 1882 року на грудях сербського орла, коли виникло Королівство Сербія.

Орел на гербі відрізнявся від Неманичів: його крила були складені як у німецького. Причиною цього є навмисна помилка німця фон Штреля, який обманув Стояна Новаковича і змалював німецького орла[9]. Орел використовувався династіями Обреновичів і Карагеоргієвичів які правили в Сербії та Югославії. В 1883 році був заснований орден Білого орла, яким нагороджувалися сербські і югославські громадяни за заслуги перед країною і короною до 1945 року.

Галерея ред.

Сучасні герби ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е Atlagić, 2009, с. 180.
  2. ↑ Atlagić, 2009, с. 181–182.
  3. ↑ Solovjev, 1958, с. 130.
  4. ↑ а б в г Solovjev, 1958, с. 134–135.
  5. ↑ Ivić, 1910, с. 30.
  6. ↑ Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, vol. 8, Osteuropa-Institut München, F. Steiner Verlag, 1960, p. 511.
  7. ↑ Спасский И. Г. Иностранные и русские ордена до 1917 года / Вып. ред. Шаблон:Ы. — М. : Вече, 2009. — С. 143. — 224 с. — (История наrрад). — ISBN 978-5-9533-3692-5.
  8. ↑ Ethnic Groups. 10. New York: Gordon and Breach. 1993. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 28 березня 2018.
  9. ↑ Atlagić, 2009, с. 183.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сербський орел
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сербський_орел&oldid=41442969