Серафим (Зборовський)

Єпископ Серафим (світське ім'я — Сергій Іванович Зборовський; 22 жовтня 1895, Ніжин — 1937, Актюбінська область, Казахстан) — український релігійний діяч. Випускник Харківської духовної семінарії.

Серафим
Народився	22 жовтня 1895(1895-10-22) Ніжин, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер	грудень 1937 (42 роки) Актюбінська область, Казахська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	священник
Alma mater	Харківська духовна семінарія
Посада	єпископ
Конфесія	православ'я

Єпископ Православної Російської церкви (тихонівської). Розстріляний угруповання НКВД СССР за заклики до повалення комуністичного режиму.

Біографія

Закінчив гімназію в Харкові та Харківську духовну семінарію.

Навчався на першому курсі Київської духовної академії. 18 червня 1919 пострижений у чернецтво, потім висвячений у сан ієромонаха, зведений у сан архімандрита і призначений настоятелем Ніжинського Благовіщенського монастиря з невизначеним канонічним статусом.

Перед Голодомором тікає в Росію, де 3 травня 1931 в Саратові хіротонізований на єпископа Покровського, вікарія Саратовської єпархії тихоновської РПЦ.

З 3 вересня 1931 — єпископ Пугачовський, вікарій Саратовської єпархії, проте у реальному житті до виконання обов'язків фактично не приступив.

При зустрічі в Пугачевському кафедральному соборі священник теж звернувся до молодого єпископа зі словами: «Если вы, подумав, сознательно примете этот крест, я с радостью поцелую Вашу руку». Єпископ Серафим не міг не взяти хреста, але він був дуже незадоволений і засмучений збігом двох промов. Для жителів саратовській єпархії така тема здавалася звичайною і цілком своєчасною, а приїхавши з тихого Ніжина єпископ Серафим був приголомшений і постарався при першій можливості виїхати з Пугачова.

27 липня 1932 під тиском НКВД СССР звільнений на спокій. 19 жовтня 1932 — єпископ Мелекеський, вікарій і тимчасовий керуючий Ульяновською єпархією.

З 29 червня 1934 керував Чувасько-Чебоксарською єпархією та Алатирським вікаріатством Ульяновської єпархії.

З 22 листопада 1934 року — єпископ Читинський і Забайкальський.

З 17 січня 1935 звільнений від управління.

З 9 вересня 1935 року — єпископ Красноярський і Ачинський.

З 1 квітня 1936 звільнений на спокій.

З вересня 1936 року — єпископ Актюбинський і Кустанайський.

4 вересня 1937 звільнений на спокій.

7 вересня 1937 заарештований НКВС по Актюбінській області. Розстріляний за заклики до повалення радянської влади.

Посилання

• Серафим (Зборовский) на сайті «Русское православие»
• Серафим (Зборовский Сергей Иванович) [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]