Септако́рд — чотиризвучний акорд, в основному виді якого звуки розташовані за терціями[1]. Позначається цифрою 7. Складові звуки септакорду називаються: основним (1), терцієвим (3), квінтовим (5) і септимовим тоном (7)[1]. Септакорд та його обернення можуть застосовуватись у тісному, широкому та змішаному розташуванні. Септакорди бувають повні та неповні (з пропущеною квінтою). У класичній гармонії септакорд вважається дисонуючим акордом і розв'язується в тризвук, або в інший септакорд.

Види септакордів

ред.

Існує сім септакордів терцієвої структури, будова яких являє собою послідовність великих і малих терцій. Оскільки в септакорді є 3 терції (4 ноти), кожна з яких може бути малою або великою, існує 8 можливих комбінацій, однак використовуються лише сім з них, оскільки акорд складений виключно із великих терцій («збільшений збільшений», наприклад C–E–G♯–H♯), утворить акорд, енгармонічно рівний збільшеному тризвуку з октавним подвоєнням основного тону.

Септакорди в класичній музиці
Назва Акорд від звуку До Позначення
від до
Інтервал від основи Терції між звуками септакорду
Терція Квінта Септима 1-а 2-а 3-я
Великий мажорний
 
Cmaj7
CM7
CΔ7
CΔ
велика чиста велика велика мала велика
Малий мінорний
 
Cmin7
Cm7
C−7
мала чиста мала мала велика мала
Малий мажорний («домінантовий»)
 
C7 велика чиста мала велика мала мала
Зменшений септакорд
 
Co7
Cdim7
Cm(7)5
C-(7)5
мала зменшена зменшена мала мала мала
Малий зі зменшений тризвуком
 
Cm75
C−75
Cø
мала зменшена мала мала мала велика
Великий мінорний[en]
 
Cmmaj7
CmM7
CmΔ7
C−Δ7
мала чиста велика мала велика велика
Великий із збільшеним тризвуком[en]
 
Cmaj75
C+M7
C+Δ7
велика збільшена велика велика велика мала

Нетерцієвої структури

ред.

Септакорди також можна побудувати за допомогою збільшених або зменшених терцій. З точки зору математики таких акордів може існувати 64, проте лише деякі з них використовуються на практиці:

Септакорди нетерцієвої структури
Назва Акорд від звуку До Позначення
від до
Інтервал від основи Терції між звуками септакорду
!Терція Квінта Септима 1-а 2-а 3-я
Збільшений мінорний
 
Caug7
C+7
велика збільшена мала велика велика зменшена
(екв. в.2)
Зменшений мажорний
 
CmM75
C−Δ75
мала зменшена велика мала мала збільшена
(екв. ч.4)
Домінантовий з пониженою квінтою
 
C75 велика зменшена мала велика зменшена велика
Великий з пониженою квінтою
 
CM75 велика зменшена велика велика зменшена збільшена

У нетемперованому строх можливі і інші септакорди.

Обернення септакорду

ред.

Обернення септакорду:

 

Розташування септакорду

ред.

Септакорди та їх обернення можуть використовуватись в тісному та широкому розташуванні.

 

Септакорди на різних ступенях ладу

ред.

Септакорди можуть бути побудовані від будь-якого ступеню мажорного чи мінорного ладу[2]. Найчастіше використовуваним вважається домінантсептакорд (розташований на V ступені ладу), а найрідше використовуваним — септакорд ІІІ ступеню[3].

 
Септакорди різних ступенів ладу в порядку їх вживаності[3]

В натуральному мажорі утворюються великих мажорних, один малий мажорний, три малих мінорних і один малий зменшений септакорди:[2]   І7 — великий мажорний;   ІІ7 — малий мінорний;   ІІІ7 — малий мінорний;   IV7 — великий мажорний;   V7 — малий мажорний («домінантсептакорд»);   VI7 — малий мінорний;   VII7 — малий зменшений.

В натуральному мінорі утворюються великих мажорних, один малий мажорний, три малих мінорних і один малий зменшений септакорди:[2]   І7 — малий мінорний;   ІІ7 — малий зменшений;   ІІІ7 — великий мажорний;   IV7 — малий мінорний;   V7 — малий мінорний;   VI7 — великий мажорний;   VII7 — малий мажорний.

В гармонічному мінорі утворюються по одному акорду кожного різновиду: великий збільшений, великий мажорний, великий мінорний, малий мажорний, малий мінорний, малий зменшений і зменшений септакорди:[2]   І7 — великий мінорний;   ІІ7 — малий зменшений;   ІІІ7 — великий збільшений;   IV7 — малий мінорний;   V7 — малий мажорний («домінантсептакорд»);   VI7 — великий мажорний;   VII7 — зменшений.


Примітки

ред.
  1. а б Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
  2. а б в г І.Дубінін. Гармонія. — Київ: Музична Україна, 1968
  3. а б Kostka; Payne (1995). Tonal Harmony (вид. 3rd). с. 225. ISBN 0-07-300056-6.