Септакорд
Септако́рд — чотиризвучний акорд, в основному виді якого звуки розташовані за терціями[1]. Позначається цифрою 7. Складові звуки септакорду називаються: основним (1), терцієвим (3), квінтовим (5) і септимовим тоном (7)[1]. Септакорд та його обернення можуть застосовуватись у тісному, широкому та змішаному розташуванні. Септакорди бувають повні та неповні (з пропущеною квінтою). У класичній гармонії септакорд вважається дисонуючим акордом і розв'язується в тризвук, або в інший септакорд.
Види септакордів
ред.Існує сім септакордів терцієвої структури, будова яких являє собою послідовність великих і малих терцій. Оскільки в септакорді є 3 терції (4 ноти), кожна з яких може бути малою або великою, існує 8 можливих комбінацій, однак використовуються лише сім з них, оскільки акорд складений виключно із великих терцій («збільшений збільшений», наприклад C–E–G♯–H♯), утворить акорд, енгармонічно рівний збільшеному тризвуку з октавним подвоєнням основного тону.
Назва | Акорд від звуку До | Позначення від до |
Інтервал від основи | Терції між звуками септакорду | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Терція | Квінта | Септима | 1-а | 2-а | 3-я | |||
Великий мажорний | Cmaj7 CM7 CΔ7 CΔ |
велика | чиста | велика | велика | мала | велика | |
Малий мінорний | Cmin7 Cm7 C−7 |
мала | чиста | мала | мала | велика | мала | |
Малий мажорний («домінантовий») | C7 | велика | чиста | мала | велика | мала | мала | |
Зменшений септакорд | Co7 Cdim7 Cm(♭7)♭5 C-(♭7)♭5 |
мала | зменшена | зменшена | мала | мала | мала | |
Малий зі зменшений тризвуком | Cm7♭5 C−7♭5 Cø |
мала | зменшена | мала | мала | мала | велика | |
Великий мінорний[en] | Cmmaj7 CmM7 CmΔ7 C−Δ7 |
мала | чиста | велика | мала | велика | велика | |
Великий із збільшеним тризвуком[en] | Cmaj7♯5 C+M7 C+Δ7 |
велика | збільшена | велика | велика | велика | мала |
Нетерцієвої структури
ред.Септакорди також можна побудувати за допомогою збільшених або зменшених терцій. З точки зору математики таких акордів може існувати 64, проте лише деякі з них використовуються на практиці:
Назва | Акорд від звуку До | Позначення від до |
Інтервал від основи | Терції між звуками септакорду | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
!Терція | Квінта | Септима | 1-а | 2-а | 3-я | |||
Збільшений мінорний | Caug7 C+7 |
велика | збільшена | мала | велика | велика | зменшена (екв. в.2) | |
Зменшений мажорний | CmM7♭5 C−Δ7♭5 |
мала | зменшена | велика | мала | мала | збільшена (екв. ч.4) | |
Домінантовий з пониженою квінтою | C7♭5 | велика | зменшена | мала | велика | зменшена | велика | |
Великий з пониженою квінтою | CM7♭5 | велика | зменшена | велика | велика | зменшена | збільшена |
У нетемперованому строх можливі і інші септакорди.
Обернення септакорду
ред.Обернення септакорду:
Розташування септакорду
ред.Септакорди та їх обернення можуть використовуватись в тісному та широкому розташуванні.
Септакорди на різних ступенях ладу
ред.Септакорди можуть бути побудовані від будь-якого ступеню мажорного чи мінорного ладу[2]. Найчастіше використовуваним вважається домінантсептакорд (розташований на V ступені ладу), а найрідше використовуваним — септакорд ІІІ ступеню[3].
В натуральному мажорі утворюються великих мажорних, один малий мажорний, три малих мінорних і один малий зменшений септакорди:[2] — великий мажорний; — малий мінорний; — малий мінорний; — великий мажорний; — малий мажорний («домінантсептакорд»); — малий мінорний; — малий зменшений.
В натуральному мінорі утворюються великих мажорних, один малий мажорний, три малих мінорних і один малий зменшений септакорди:[2] — малий мінорний; — малий зменшений; — великий мажорний; — малий мінорний; — малий мінорний; — великий мажорний; — малий мажорний.
В гармонічному мінорі утворюються по одному акорду кожного різновиду: великий збільшений, великий мажорний, великий мінорний, малий мажорний, малий мінорний, малий зменшений і зменшений септакорди:[2] — великий мінорний; — малий зменшений; — великий збільшений; — малий мінорний; — малий мажорний («домінантсептакорд»); — великий мажорний; — зменшений.
Примітки
ред.- ↑ а б Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
- ↑ а б в г І.Дубінін. Гармонія. — Київ: Музична Україна, 1968
- ↑ а б Kostka; Payne (1995). Tonal Harmony (вид. 3rd). с. 225. ISBN 0-07-300056-6.