Великий мажорний септакорд
Великий мажорний септакорд — септакорд, що складається з великої, малої та великої терцій, що утворюється за допомогою додавання до мажорного тризвуку великої септими.
T7 в до мажорі
Загальна інформація ред.
Великий мажорний септакорд часто застосовується як ладовий центр у джазових композиціях[1]. Яскравіше, «джазове» звучання відрізняє мажорні септакорди від домінантсептакордів і мінорних септакордів[2].
Особливістю великого мажорного септакорду (як і малого мінорного септакорду) є те, що до його складу входять два тризвуки протилежного нахилу[3].
Великий мажорний септакорд позначається як 7+, maj7, M7, +7, Δ[4].
Обернення ред.
Зверненнями великого мажорного септакорду є квінтсекстакорд, терцквартакорд і секундакорд, що складаються з великих і малих терцій, а також малої секунди, що є оберненням великої септими.
| Інтервальна будова обернень великого мажорного септакорду | ||
|---|---|---|
| Основний акорд | Великий мажорний септакорд | в. 3 + м. 3 + в. 3 |
| Перше обернення | Великий мажорний квінтсекстакорд | м. 3 + б. 3 + м. 2 |
| Друге обернення | Великий мажорний терцквартакорд | в. 3 + м. 2 + в. 3 |
| Третє обернення | Великий мажорний секундакорд | м. 2 + б. 3 + м. 3 |
Наприклад, великий мажорний септакорд від ноти до (C-maj7) і його обернення складаються з нот до, мі, соль і сі і звучать як одночасно узяті тризвуки до-мажор і мі-мінор.
Примітки ред.
- ↑ Теория сольфеджио. solfeggio.by.ru. Архів оригіналу за 31 травня 2007. Процитовано 16 січня 2011.
- ↑ Марк Филипс. Гитара для «чайников». — М. : Издательский дом «Вильямс», 2005. — 304 с. — ISBN 5-8459-815-9.
- ↑ Сергей Сергеевич Скребков,Юрий Николаевич Тюлин,Юрии Николаевич Тюлин,Теодор Фридрихович Мюллер. Вопросы теории музыки: сборник статей, том 3. — 1975.
- ↑ Блейк Нили. Клавишные инструменты для «чайников». — ООО «И. Д. Вильямс», 2007. — 288 с. — ISBN 978-5-8459-1209-1.