Селіо Феррейра дос Сантос

бразильський футболіст

Селіо Феррейра дос Сантос або просто Селіо (порт.-браз. Célio Ferreira dos Santos, нар. 20 липня 1987, Паракату, штат Мінас-Жерайс, Бразилія) — бразильський футболіст, захисник клубу «Муанг Тонг Юнайтед».

Ф
Селіо
Селіо
Селіо
Особисті дані
Повне ім'я Селіо Феррейра
дос Сантос
Народження 20 липня 1987(1987-07-20) (36 років)
  Паракату, штат Мінас-Жерайс, Бразилія
Зріст 190 см
Вага 88 кг
Громадянство Бразилія Бразилія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Таїланд «Муанг Тонг Юнайтед»
Номер 29
Юнацькі клуби
2004—2005 Бразилія УРТ
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006 Бразилія «Ферровіаріу» (Ф) ? (?)
2006—2008 Бразилія «Понте-Прета» ? (?)
2009 Бразилія «Каскавел» ? (?)
2009  Бразилія «Понте-Прета» ? (?)
2009 Бразилія «Віла Аврора» ? (?)
2010 КНР «Бейцзинь Женьхе» 6 (0)
2010—2011 Португалія «Белененсеш» 17 (1)
2011—2012 Молдова «Дачія» (К) 11 (3)
2012—2014 Україна «Таврія» (С) 26 (1)
2015 Іран «Трактор Сазі» 11 (3)
2015 ОАЕ «Аль-Шааб» 16 (0)
2016 Бразилія «Аваї» 6 (0)
2016 Південна Корея «Улсан Хенде» 10 (1)
2017—н.ч. Таїланд «Муанг Тонг Юнайтед» 6 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис ред.

Селіо є вихованцем клубу УРТ. У 2006 році він розпочав свою професійну кар'єру в клубі «Ферровіаріу» (Фортелаза), звідки перейшов у «Понте-Прету». У 2009 році він грав за «Каксавел» та «Віла Аурора».

У березні 2010 року він перейшов в китайський клуб «Бейцзинь Женьхе», щоб замінити захисника збірної Китаю Вань Хоуляна, який вибув з ладу до кінця сезону[1]. Селіо був звільнений «Женьхе» в червні 2010 року і в липні перейшов у «Белененсеш» з Сегунда Дивізіону. 11 вересня 2010 року зіграв перший поєдинок у чемпіонаті, проти ФК «Пенафієла». Загалом у складі португальського клубу зіграв у 17 матчах чемпіонату та 2-ох поєдинках національного кубку[2].

По завершенні сезону Селіо знову змінив клуб. На той час бразилець, як правило, у кожній команді не затримувався довше, ніж на один сезон. У сезоні 2011/12 років грав за «Дачію», з якою став віце-чемпіоном Молдови. У складі молдовського клубу провів два поєдинки першного кваліфікаційного раунду Ліги Європи УЄФА 2012—2013. Потім тренер «Дачії» Ігор Добровольський порекомендував бразильця наставнику «Таврії» Олегу Лужному. Селіо протягом тижня тренувався з «Таврією» і справив хороше враження на тренерський штаб, після чого було прийнято рішення придбати футболіста. Селіо підписав з командою 4-річний контракт[3]. Після розформування клубу в травні 2014 році залишив Крим. Після цього виступав в Ірані та ОАЕ. У 2016 році знову повернувся до Бразилії, де став гравцем клубу «Аваї». 25 липня 2016 року переїхав до клубу «Улсан Хенде» з Південної Кореї[4]. З 2017 року захищає кольори тайського клубу «Муанг Тонг Юнайтед»

Скандал з громадянством ред.

Під час допиту прем'єр-міністра Східного Тимору в 2016 році, стало відомо, що Селіо Сантос був одним із семи бразильських футболістів, які отримали фальшиві документи про хрещення в Католицькій Церкві Тимору, для того, щоб претедувати на тиморське громадянство[5].

На той час усі сім бразильців виступали в Азії, але лише Жуніньйо виступав за національну збірну Східного Тимору.

Тим не менше невідомимзалишається й час отримання тиморського громадянства, незважаючи на те, що Селіо не має жодної законої підстави на отримання тиморського громадянства (родинних зв'язків або походження з цієї країни)[6]

Досягнення ред.

Примітки ред.

  1. 陕西浐灞火速签巴西中卫 卡位出色弥补万厚良空缺. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 4 серпня 2017.
  2. Übersicht Spiele in Portugal auf fussballzz.de
  3. UA-Футбол. Офіційно. Селіо - гравець «Таврії»
  4. Verpflichtung durch Ulsan Hyundai [Архівовано 2016-12-20 у Wayback Machine.], Bericht auf cbndiario.clicrbs.com.br vom 25. Juli 2016, Seite auf portug., abgerufen am 19. Dezember 2016
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 4 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Success Is No Longer Foreign to East Timor, but the Players Are. The New York Times. 1 жовтня 2015. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. (англ.)

Посилання ред.