Селонська мова
Селонська мова — балтійська мова, якою розмовляло східнобалтійське плем'я селонів, які до 15 століття жили в Селонії, території в південно-східній Латвії та північно-східній Литві.
| Селонська мова | |
|---|---|
| Поширена в |
 Литва і  Латвія |
| Регіон | Селія |
| Носії | 0 |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | sxl |
Історія ред.
Протягом 13–15 століть селони втратили мову після асиміляції литовцями.[1]
Сліди селонської мови й досі можна знайти на територіях, на яких проживали селонці, особливо в акценті та фонетиці так званого селонського діалекту латиської мови. Деякі сліди селонської мови є в північно-східних піддіалектах аукштайтського діалекту литовської мови, переважно в лексиці.
Класифікація ред.
Вважається, що селонська мова зберегла протобалтійські фонеми *an, *en, *in, *un, як і литовська мова, але, як і латвійська мова, прабалтійські *kʲ, *ɡʲ змінилися на c, dz і прабалтійські *š, *ž змінилися на s, z.[1]
Примітки ред.
- ↑ а б Babaev, Cyril. Selonian (Selian) language. tied.verbix.com. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 28 червня 2017.