Селонська мова
Селонська мова — балтійська мова, якою розмовляло східнобалтійське плем'я селонів, які до 15 століття жили в Селонії, території в південно-східній Латвії та північно-східній Литві.
Селонська мова | |
---|---|
Поширена в | ![]() ![]() |
Носії | 0 |
Класифікація | Індоєвропейська сім'я
|
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | sxl |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/13/Baltic_Tribes_c_1200.svg/220px-Baltic_Tribes_c_1200.svg.png)
Історія
ред.Протягом 13–15 століть селони втратили мову після асиміляції литовцями.[1]
Сліди селонської мови й досі можна знайти на територіях, на яких проживали селонці, особливо в акценті та фонетиці так званого селонського діалекту латиської мови. Деякі сліди селонської мови є в північно-східних піддіалектах аукштайтського діалекту литовської мови, переважно в лексиці.
Класифікація
ред.Вважається, що селонська мова зберегла протобалтійські фонеми *an, *en, *in, *un, як і литовська мова, але, як і латвійська мова, прабалтійські *kʲ, *ɡʲ змінилися на c, dz і прабалтійські *š, *ž змінилися на s, z.[1]
Примітки
ред.- ↑ а б Babaev, Cyril. Selonian (Selian) language. tied.verbix.com. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 28 червня 2017.