Вікіпедія

Сеймур Герш

американський журналіст
(Перенаправлено з Сеймур Херш)

Сеймур Майрон Герш (англ. Seymour Myron (Sy) Hersh; нар. 8 квітня 1937, Чикаго, США) — американський журналіст та правозахисник[7][8].

Сеймур Герш
англ. Seymour Hersh
Народився 8 квітня 1937(1937-04-08)[1][2][…] (87 років)
Чикаго, Іллінойс, США
Країна  США
Діяльність журналіст, письменник, історик, Заперечення геноциду
Галузь журналістське розслідування[4] і Заперечення геноциду[5]
Alma mater Чиказький університет
Знання мов англійська[6][4]
Magnum opus The Killing of Osama bin Ladend
Нагороди
IMDb ID 1260735

Вперше став відомим в 1969 році після висвітлення масових вбивств, вчинених американськими військовими в Сонгмі та покривання цих фактів під час війни у В'єтнамі, за що в 1970 році став лауреатом Пулітцерівської премії. В 1970-х Герш висвітлював Вотергейтський скандал для Нью-Йорк таймс і розкрив таємні бомбардування Камбоджі. В 2004 році опублікував інформацію про жорстоке поводження американських військових з іракськими в'язнями у тюремному комплексі «Абу-Грейб». Володар двох престижних нагород «National Magazine Awards» і п'яти премій Джорджа Полка. В 2004 році отримав премію Джорджа Орвелла[9].

Герш звинувачував адміністрацію Барака Обами у брехні стосовно обставин смерті Осами бен Ладена, а також піддавав сумніву твердження про застосування режимом Башара Асада хімічної зброї проти цивільних під час громадянської війни в Сирії. Обидва твердження викликали широкі дискусії.

Через недостатню кількість доказів та численні посилання на дані «своїх джерел» у матеріалах, Герша критикують в переході від журналістських розслідувань до будування конспірологічних теорій[10].

Життєпис ред.

Народився в єврейській сім'ї в Чикаго[11]. Отримав журналістську освіту в Чиказькому університеті.

Вперше став відомим під час війни у В'єтнамі, коли розкрив бійню, влаштовану американськими військовими в громаді Сонгмі, після чого став лауреатом Пулітцерівської премії.

Працював в агентствах ЮПІ і АП, в газеті «Нью-Йорк таймс», в останні роки — оглядачем щотижневика «Нью-Йоркер». З його статей в журналі «Нью-Йоркер» світ вперше дізнався про жорстоке поводження американських військових з іракськими в'язнями у в'язниці «Абу-Грейб».

В травні 2015 року в британському журналі London Review of Books була опублікована стаття Герша, в якій він піддав сумніву офіційну версію влади США стосовно ліквідації Осами бен Ладена[12].

8 лютого 2023 року Герш випустив статтю, в якій звинуватив владу США в диверсіях на «Північних потоках»[13]. У статті зазначається, що президент США Джо Байден зважився на проведення диверсії після понад 9 місяців секретних обговорень із командою національної безпеки. У Білому домі такі чутки назвали брехнею[14].

Автор декількох публіцистичних книг і документальних фільмів[15].

Критика ред.

Критики описують Герша як прихильника конспірологічних теорій. Зокрема його критикували за те, що він заперечує офіційну інформацію про вбивство Осами бен Ладена та ставить під сумнів твердження про застосування сирійським урядом хімічної зброї проти сирійських мирних жителів[16].

У 2015 році журналіст Макс Фішер з Vox написав, що «Герш, здається, дедалі більше збивається з колії. Його історії, які часто стверджують про масштабні тіньові змови, містять вражаючі — і часто внутрішньо непослідовні — звинувачення, що базуються на недостатніх доказах або взагалі не мають жодних доказів за винятком декількох анонімних „офіційних осіб“»[17].

Активно поширює наративи російської пропаганди: так, у квітні 2023 року Сеймур Герш звинувачував[18] Україну у крадіжці «лише за один рік» $400 мільйонів, призначених для оплати дизельного пального. У вересні цього самого року Герш звинуватив[19] президента України в зацікавленості у продовженні війни та небажанні мирних перемовин, чому нібито потурає президент Джо Байден. 2 лютого 2024 року цілком в дусі попереднього фейку колишній журналіст пояснював[20] бажання президента Зеленського звільнити Головнокомандувача Залужного його «секретними перемовинами» про припинення вогню.

Герш зазвичай підкріплює свої версії посиланнями на неназвані «джерела», «експертів» та «аналітиків ЦРУ». Його матеріали активно передруковують такі російські пропагандистські видання як TASS[21], Russia Today[22] і Sputnik[23].

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Wallenfeldt J. Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ а б Czech National Authority Database
  5. ↑ http://web.archive.org/web/20220612061717/https://www.haaretz.com/opinion/2017-11-24/ty-article-opinion/the-wests-leftist-male-intellectuals-who-traffic-in-genocide-denial/0000017f-f346-d8a1-a5ff-f3cec4320000
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ Phelan, Matthew (28 лютого 2011). Seymour Hersh and the men who want him committed. Salon (англ.). Процитовано 8 лютого 2023.
  8. ↑ Американський журналіст звинуватив владу США в диверсіях на "Північних потоках". ФОКУС (укр.). 8 лютого 2023. Процитовано 18 квітня 2023.
  9. ↑ Phelan, Matthew (February 28, 2011) Seymour Hersh and the men who want him committed [Архівовано 2 березня 2011 у Wayback Machine.], Salon.com
  10. ↑ The many problems with Seymour Hersh's Osama bin Laden conspiracy theory
  11. ↑ Edd Applegate. Journalistic Advocates and Muckrakers: Three Centuries of Crusading Writers. — McFarland, 1997. — С. 87. — ISBN 9780786403653.
  12. ↑ Seymour Hersh Gets A Big Correction From The Guardian. HuffPost (англ.). 7 жовтня 2013. Процитовано 8 лютого 2023.
  13. ↑ Hersh, Seymour. How America Took Out The Nord Stream Pipeline. seymourhersh.substack.com (англ.). Процитовано 8 лютого 2023.
  14. ↑ Американський журналіст звинуватив владу США в диверсіях на "Північних потоках". ФОКУС (укр.). 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
  15. ↑ seymour m hersh: Contributors : The New Yorker. web.archive.org. 25 листопада 2009. Архів оригіналу за 25 листопада 2009. Процитовано 8 лютого 2023.
  16. ↑ Sy Hersh, journalism giant: Why some who worshiped him no longer do. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 8 лютого 2023.
  17. ↑ Fisher, Max (11 травня 2015). The many problems with Seymour Hersh's Osama bin Laden conspiracy theory. Vox. Процитовано 7 квітня 2019.
  18. ↑ Newsroom (17 квітня 2023). Seymour Hersh: Rampant corruption in Kyiv. ‘Lots of Americans’ are involved?. Modern Diplomacy (амер.). Процитовано 8 лютого 2024.
  19. ↑ Newsroom (23 вересня 2023). Seymour Hersh: “Zelensky's army no longer has any chance of a victory”. Modern Diplomacy (амер.). Процитовано 8 лютого 2024.
  20. ↑ Hersh, Seymour (1 лютого 2024). THE PRESIDENT VS. THE GENERAL. Seymour Hersh. Процитовано 8 лютого 2024.
  21. ↑ Zelensky wants to sack Zaluzhny because of his secret talks with West — Hersh. TASS. Процитовано 8 лютого 2024.
  22. ↑ Zelensky wants to fire his top general over peace talks – Seymour Hersh. RT International (англ.). Процитовано 8 лютого 2024.
  23. ↑ Seymour Hersh - the latest news on the topic. Sputnik Africa (англ.). Процитовано 8 лютого 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сеймур_Герш&oldid=41714311